КОРЕКЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОПЕРОВАНОЇ КІНЦІВКИ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ З НАСЛІДКАМИ ТОТАЛЬНОЇ АРТРОПЛАСТИКИ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ ТА ОЖИРІННЯМ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Анотація

Мета: оцінити ефективність розробленої програми фізичної терапії для пацієнтів похилого віку з наслідками тотальної артропластики кульшового суглоба та ожирінням у віддаленому періоді після ендопротезування за динамікою функціональної здатності кульшового суглоба та рухових можливостей під час ходи. Матеріал. У ході дослідження було обстежено 99 осіб похилого віку. Контрольну групу становили 34 особи, у яких в анамнезі не визначалося виконаної операції тотальної артропластики суглобів нижніх кінцівок, із нормальною масою тіла. Групу порівняння становили 33 особи з перенесеною тотальною артропластикою кульшового суглоба та з нормальною масою тіла. Основну групу становили 32 особи з перенесеною артропластикою та ожирінням. Для них було розроблено та впроваджено програму фізичної терапії тривалістю три місяці із застосуванням терапевтичних вправ на підвісній системі Redcord NEURAC для покращення сили, гнучкості, тренування ходи, вправ для рівноваги на платформах BOSU, масаж оперованої нижньої кінцівки, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, освітній компонент (модифікація харчування). Ефективність оцінювали за результатами візуальної аналогової шкали болю, Modified Harris Hip Score, Forgotten Joint Score-12, Functional Gait Assessment. Результати. У пацієнтів похилого віку з наслідками тотальної артропластики кульшового суглоба та ожирінням визначено погіршення функціонування кульшових суглобів у вигляді больового синдрому (за візуальною аналоговою шкалою), погіршення функціональної активності оперованої кінцівки та труднощі під час виконання активностей повсякденного життя (за Modified Harris Hip Score, Forgotten Joint Score-12), порушення під час різних видів ходи (за Functional Gait Assessment). Досліджувані функціональні можливості пацієнтів похилого віку з ендопротезом кульшового суглоба та ожирінням у віддаленому періоді ендопротезування (більше 1 року) були гіршими (р<0,05) порівняно з аналогічним контингентом пацієнтів, але з нормальною масою тіла. Апробована комплексна програма фізичної терапії виявила покращення стану пацієнтів через вплив на компоненти дисфункції кульшового суглоба за рахунок зменшення болю, розширення рухових функціональних можливостей під час виконання різних активностей порівняно з вихідними показниками за всіма досліджуваними параметрами (р<0,05). Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати для комплексної корекції ознак рухових дисфункцій оперованої кінцівки та покращення ходи у пацієнтів похилого віку з ендопротезом кульшового суглоба та ожирінням.