ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ ІНТЕРВЕНЦІЇ НА ОСНОВІ ЕТНІЧНИХ ТРАДИЦІЙ

Анотація

Мета статті: проаналізувати здоров’язбережувальні інтервенції на основі етнічних традицій, визначити їхні вплив та значення в системі заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я населення, запобігання виникненню хвороб та збільшення тривалості життя, окреслити шляхи впровадження в систему охорони здоров’я. Матеріал та методи. У статті досліджувалися праці вчених із питань збереження здоров’я на основі українських етнічних традицій та козацької медицини, історичні та біографічні джерела, міжнародно-правові акти, нормативно-правові акти України, що регулюють питання охорони здоров’я. Використовувалися методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, екстраполяції, системно-структурний та доктринальний методи. Результати. Проаналізовано здоров’язбережувальні інтервенції на основі етнічних традицій оздоровлення. Розглянуто понятійний апарат здорового способу життя і його компонентів. Запропоновано систему компонентів здоров’я і розвитку людини в контексті семи чинників, що впливають на процес здорового існування людини в природі та соціумі. Визначено поняття «здоров’я» у контексті семифакторної системи збереження здоров’я. Зазначено неповне визначення традиційно прийнятого поняття «здоров’я» у філософському аспекті. Визначено різницю між поняттям щодо здоров’я як «стан» та «процес». Розглянуто аспекти семи факторів здоров’я людини: фізичний, фізіологічний, психічний, енергетичний, духовний, соціальний, родовий. Показано невідповідності сучасних правових визначень із філософськими аспектами цих понять. Зазначено основне поняття щодо здоров’я людини як «життєві сили» в контексті етнічних традицій. Описано народні вірування, світоглядні бачення щодо здорового способу життя, його традицій. Охарактеризовано визначення фізичного, фізіологічного, психічного, енергетичного, духовного, соціального, родового здоров’я. Визначено зв’язки між цими складниками здорового способу життя. Показано й описано традиції здорового способу життя українського народу, зокрема запорозького козацтва. Наведено історичні приклади лікування природніми засобами, методи і засоби збереження здоров’я козаків, які передалися в народній медицині та традиціях. Зроблено опис принципів поняття «козацька медицина». Визначено сучасну проблематику правового забезпечення розвитку етнічних традицій збереження здоров’я. Висновки. Запропоновано висновки та рекомендації до вирішення проблематики, наведеної у статті. Обґрунтовано необхідність наукового мультидисциплінарного дослідження поняття «козацька медицина» та впровадження її основних принципів і постулатів у сучасну систему охорони здоров’я (профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію) та систему підготовки висококваліфікованих кадрів у сфері охорони здоров’я, а також у систему права та систему законодавства. Розглянуто можливі напрями розвитку механізмів публічного управління у сфері охорони здоров’я з метою утвердження та забезпечення попереджувально-профілактичного характеру, комплексного соціального, екологічного, медичного та реабілітаційного підходу до охорони здоров’я як одного з основних принципів охорони здоров’я, закріпленого чинним законодавством України.