ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ, ЕРГОТЕРАПІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ ЗАБРОНЬОВОЇ ТРАВМИ ГРУДНОЇ КЛІТКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.2Ключові слова:
фізична терапія, бойова травма грудної клітки, терапевтичні вправи, рухова активність, якість життя, ерготерапія, військовослужбовці, МКФАнотація
Заброньова травма грудної клітки у військовослужбовців є одним із найпоширеніших бойових поранень серед військовослужбовців. Вона виникає унаслідок ударної хвилі, падіння, контузії чи тиску важких предметів без проникнення в грудну порожнину. Найтиповішими клінічними проявами є забій грудної клітки, переломи ребер, ушкодження легень, порушення вентиляції та дихальна недостатність. Такі стани можуть призводити до обмеження фізичної активності, порушення дихальної функції та зниження якості життя військовослужбовців. Мета дослідження – проаналізувати сучасні наукові дані та клінічні рекомендації щодо фізичної терапії військовослужбовців після заброньової травми грудної клітки. Методи дослідження. Огляд, аналіз, систематизація даних наукової літератури за 2019–2024 рр. шляхом пошуку в базах PubMed, Scopus, Web of Science.Результати дослідження. Клінічні рекомендації, протоколи, систематичні огляди та результати оригінальних досліджень фізичної терапії після закритої травми грудної клітки у військовослужбовців висвітлюють необхідність доповнення традиційних методів фізичної терапії (рання мобілізація, дихальна гімнастика, постуральний дренаж) силовими вправами з низьким навантаженням на грудну клітку, ерготерапією із фокусом на виконання щоденних активностей. Індивідуальні програми фізичної терапії розробляються та впроваджуються з урахуванням конкретних потреб пацієнтів у передопераційний, стаціонарний та післястаціонарний періоди, з акцентом на профілактиці довгострокових ускладнень. Такий системний підхід ефективно сприяє відновленню дихальної функції, поліпшенню фізичної працездатності та зниженню ризику ускладнень.Висновки. Фізична терапія, зокрема дихальна гімнастика, позиційне лікування, ерготерапія та відновлення рухових функцій є ключовим компонентом у процесі реабілітації після ушкоджень грудної клітки. Незважаючи на значну поширеність, реабілітаційний менеджмент військовослужбовців після ураження грудної клітки залишається не досить дослідженим, особливо в умовах військових дій.
Посилання
1. Беденюк А.Д., Мальований В.В., Війтович Л.Є., Довга І.І. Травма грудної клітки: особливості перебігу, ускладнення та лікувальна тактика. Шпитальна хірургія ім. Л.Я. Ковальчука, 2020. 2: 120–122. doi: 10.11603/2414-4533.2020.2.10779.
2. Грубич О.С., Чернякова І.О. Фізична терапія та реабілітація в умовах повномасштабної війни в Україні. Медицина в умовах воєнного стану : матеріали наук.-практ. конф. Харків. 2024. С. 61–63. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/33545.
3. Григус І.М. Фізична реабілітація при захворюваннях дихальної системи : навчальний посібник. Львів : Новий світ. 2020. 170 с.
4. Єжова О.О., Тимрук-Скоропад К.А., Ціж Л.М. Терапевтичні вправи : навчальний посібник. Львів : ЛДУФК, 2023. 158 с.
5. Лікування поранених з бойовими ушкодженнями грудей : монографія / упоряд.: Лурін І.А., Хорошун Е.А., Гуменюк К.В. та ін. ; за заг. ред. В.І. Цимбалюка. Тернопіль : ТНМУ, 2023. 236 с.
6. Мельниченко О.О. Особливості хірургічного лікування нестабільності грудинно-реберного каркасу при бойовій хірургічній травмі. Український журнал військової медицини. 2023. 4(3): 192–198. URL: https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-192.
7. Співак А.П. Аналіз існуючих підходів до фізичної реабілітації пацієнтів після хірургічного лікування захворювань грудної клітки: аналітичний огляд. Україна. Здоров’я нації, 2019. 2: 113–118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2019_2_20.
8. Уніфікований клінічний протокол екстреної медичної допомоги. Травма органів грудної клітки – пневмоторакс. URL: https://urgent.com.ua/ua/archive/2017/2%2865%29/pages-48-59/ travma-organiv-grudnoyi-klitki-pnevmotoraks.
9. Яковенко О.К., Ходош Е.М. Бойова травма грудної клітки та її наслідки. 2023. URL: https://health-ua.com/terapiya-i-semeynaya-meditsina/boiova-travma/74187.
10. European Respiratory Society ERS International Congress 2023. URL: https://europeanlung.org/en/get-involved/events/ers-congress-2023/.
11. Mistry R.N., Moore J.E. Management of blunt thoracic trauma. BJA Educ. 2022. 22(11): 432–439. doi: 10.1016/j.bjae.2022.08.002. Epub 2022 Oct 1.
12. NATO Standard AJP-4.10. URL: https://tccc.org.ua/files/downloads/ajp410-allied-joint-doctrine-for-medical-support-en.pdf.
13. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Major trauma: service delivery (NG40). NICE Guideline. 2019. URL: https://www.nice.org.uk/.
14. Jain A., Waseem M. Chest Trauma. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK482194/.
15. Mistry R.N., Moore J.E. Management of blunt thoracic trauma. BJA Education. 2022. 22(11): 432–439. https://doi.org/10.1016/j.bjae.2022.08.002.
16. Tjitske D. Groenveld, Smits Indy G.M., Scholten N., Marjan de Vries, Harry van Goor, Vincent S. Pulmonary and Physical Virtual Reality Exercises for Patients with Blunt Chest Trauma: Randomized Clinical Trial. JMIR Serious Games. 2024. https://doi.org/10.2196/54389.
