РОЛЬ ФІЗИЧНОГО ТЕРАПЕВТА У ВІДДІЛЕННІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З ІНСУЛЬТОМ

Автор(и)

  • К. А. Тимрук-Скоропад Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського https://orcid.org/0000-0001-8152-0435
  • О. Я. Дуб Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського https://orcid.org/0009-0004-9285-2469
  • О. Р. Левчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського https://orcid.org/0009-0009-9388-3538

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.7

Ключові слова:

інсульт, фізична терапія, інтенсивна терапія, рання мобілізація, реабілітація, функціональне відновлення, ВІТ

Анотація

Мета – дослідження й обґрунтування ключової ролі фізичного терапевта у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) для пацієнтів з гострим інсультом, а також висвітлення стратегій і переваг раннього реабілітаційного втручання, спрямованого на покращення функціональних результатів та зменшення довгострокового обмеження життєдіяльності.Матеріали. Дослідження є аналітичним оглядом літератури, що базується на високоякісних клінічних дослідженнях, систематичних оглядах, метааналізах і клінічних настановах, опублікованих у період з 2010 по 2025 рік. Пошук проводився у провідних наукових базах даних (PubMed, Scopus, Web of Science, Cochrane Library, Google Scholar) з використанням ключових слів, а саме «інсульт», «відділення інтенсивної терапії», «фізична терапія», «рання мобілізація». Відбір джерел здійснювався за суворими критеріями включення / виключення, з акцентом на доказовість та актуальність.Результати. Огляд показав, що рання фізична терапія у ВІТ значно покращує функціональні результати пацієнтів з інсультом. Зокрема, спостерігається статистично значуще зниження показників за шкалою NIHSS вже під час виписки з ВІТ (середнє зниження на 1–2 бали), що свідчить про швидше регресування неврологічного дефіциту. Довгострокові функціональні переваги підтверджуються статистично значущим покращенням функціональної незалежності за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS) (збільшення кількості пацієнтів, які досягли mRS ≤ 2, до 15–20 %) та зростанням балів за індексом Бартел під час виписки з ВІТ. Ранні активні та пасивні рухи також сприяють прискореному відновленню моторної функції.Крім функціонального відновлення, рання фізична терапія має вирішальне значення для зниження частоти вторинних ускладнень. Дані свідчать про зниження частоти пневмонії до 30 %, пролежнів – до 40 %, а контрактур – до 50 %. Ризик тромбоемболічних ускладнень також зменшується на 20 %. Ці результати підкреслюють превентивну роль фізичного терапевта. Крім того, впровадження ранньої фізичної терапії демонструє скорочення середньої тривалості перебування у ВІТ на 1–2 дні, що веде до оптимізації використання медичних ресурсів і зниження витрат на лікування. Ефективність цих втручань залежить від інтеграції фізичного терапевта в міждисциплінарну команду, яка забезпечує своєчасну оцінку, індивідуалізацію програм, профілактику ускладнень і навчання родичів. Висновки. Рання фізична терапія, розпочата у відділенні інтенсивної терапії під керівництвом кваліфікованого фізичного терапевта, є безпечною, ефективною та економічно вигідною стратегією лікування пацієнтів із гострим інсультом. Вона не тільки покращує неврологічні та функціональні показники, а й значно знижує частоту тяжких ускладнень і скорочує термін перебування у стаціонарі, що має суттєве значення для системи охорони здоров’я України.

Посилання

1. Віничук С. М., Фартушна О. Й. Рання реабілітація після гострих ішемічних пошкоджень мозкового кровообігу. Міжнародний неврологічний журнал. 2016. № 8. С. 34–39. DOI: 10.22141/2224-0713.8.86.2016.90909.

2. Окунєва С.-М. С., Прокопів М. М. Аналіз впливу воєнних подій на мозкові інсульти та чинники ризику їхнього розвитку (огляд літератури). Український неврологічний журнал. 2023. № 1–4. С. 10–16. https://doi.org/10.30978/UNJ2023-1-4-10.

3. Bernhardt J. et al. Efficacy and safety of very early mobilisation within 24 h of stroke onset (AVERT): a randomised controlled trial. The Lancet. 2015. Vol. 386, No. 9988. P. 46–55. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)60696-3.

4. Coleman G., Mistry S.K., Lall D. Economic evaluation of early rehabilitation for stroke. Stroke. 2017. Vol. 48, No. 11. P. 3097–3103. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.117.018260.

5. Cuthbert M., Pringle S., Pringle L. Cost-effectiveness of early supported discharge for stroke. Stroke. 2017. Vol. 48, No. 9. P. 2548–2555. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.117.017770.

6. Dobkin B.H. Clinical practice. Rehabilitation after stroke. New England Journal of Medicine. 2013. Vol. 369, No. 20. P. 1937–1944. DOI: 10.1056/NEJMcp1303522.

7. European Stroke Organisation (ESO) Executive Committee, ESO Guidelines Committee. ESO Guidelines for the Management of Ischaemic Stroke and Transient Ischaemic Attack 2021. European Stroke Journal. 2021. Vol. 6, No. 1S. P. 1–138. DOI: 10.1177/23969873211065288.

8. Ge T. et al. Early mobilization for acute stroke patients: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Frontiers in Neurology. 2023. Vol. 14. Art. 1148767. DOI: 10.3389/fneur.2023.1148767.

9. Langhorne P., Bernhardt J., Kwakkel G. Stroke rehabilitation. The Lancet. 2018. Vol. 391, No. 10126. P. 1189–1200. DOI: 10.1016/S0140-6736(18)30325-7.

10. Liu X. et al. The effects of early mobilization on functional outcomes in acute stroke patients: A systematic review and meta- analysis of randomized controlled trials. Brain and Behavior. 2021. Vol. 11, No. 8. P. e02263. DOI: 10.1002/brb3.2263.

11. Malone D. et al. Physical Therapist Practice in the Intensive Care Unit: Results of a National Survey. Physical Therapy. 2015. Vol. 95, No. 10. P. 1335–1344. https://doi.org/10.2522/ptj.20140417.

12. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Stroke rehabilitation in adults: Clinical guideline [NG143]. 2019. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/ng143.

13. Pollock A. et al. Interventions for improving safe and effective swallowing in adults with dysphagia following stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2014. No. 4. Art. CD000323. DOI: 10.1002/14651858.CD000323.pub3.

14. Powers W.J. et al. Guidelines for the Early Management of Patients with Acute Ischemic Stroke: 2019 Update. Stroke. 2019. Vol. 50, No. 12. P. e344-e418. DOI: 10.1161/STR.0000000000000211.

15. Salata A.L. et al. Effectiveness of early mobilization on complications and functional outcomes in critically ill patients: A systematic review. Intensive and Critical Care Nursing. 2023. Vol. 76. Art. 103362. DOI: 10.1016/j.iccn.2023.103362.

16. Teasell R. et al. Evidence-based review of stroke rehabilitation (16th ed.). Heart and Stroke Foundation. 2013. URL: https://www.ebrsr.com/.

17. Wade D.T. Physiotherapy in rehabilitation. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. 2020. Vol. 91, No. 12. P. 1318–1323. DOI: 10.1136/jnnp-2020-323864.

18. Zha Y. et al. Effect of early mobilization on neurological function in patients with acute ischemic stroke: A randomized controlled study. Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases. 2022. Vol. 31, No. 6. Art. 106456. DOI: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2022.106456.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Тимрук-Скоропад, К. А., Дуб, О. Я., & Левчук, О. Р. (2025). РОЛЬ ФІЗИЧНОГО ТЕРАПЕВТА У ВІДДІЛЕННІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З ІНСУЛЬТОМ. Rehabilitation and Recreation, 19(3), 79–87. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.7

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Схожі статті

<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.