КОРЕКЦІЯ ОЗНАК АСТЕНО-ВЕГЕТАТИВНОГО СИНДРОМУ, ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ТА ЯКОСТІ СНУ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ ТА УСКЛАДНЕНИМ БРУКСИЗМОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.4.2Ключові слова:
фізична терапія, військовослужбовці, бруксизм, щелепно-лицева ділянка, черепно-мозкова травма, астено-вегетативний синдром, суглобова дисфункціяАнотація
Мета. Мета дослідження – оцінити ефективність розробленої програми фізичної терапії у військовослужбовців з наслідками закритої черепно-мозкової травми (ЧМТ) та ускладненим бруксизмом шляхом аналізу динаміки астено-вегетативного синдрому, психоемоційного стану (тривога, депресія), якості сну та багатовимірної втоми.Матеріал. У проспективному дослідженні взяли участь 98 чоловіків. Контрольну групу (КГ, n=35) становили чоловіки без стоматологічних уражень та ЧМТ (середній вік 29,3 ± 1,7 року).Групу порівняння (ГП, n=32) становили цивільні особи з бруксизмом у поєднанні з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, які отримували лише носіння індивідуальних релаксуючих оклюзійних шин. Основну групу (ОГ, n=31) становили військовослужбовці віком 30,6 ± 1,8 року з наслідками ЧМТ та ускладненим бруксизмом, котрі пройшли програму фізичної терапії в комплексі з носінням оклюзійних шин (тривалістю 2 місяці – 14 сесій стаціонарно, 14 сесій телереабілітації, 14 сесій самостійних занять). Методи оцінювання: Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), Multidimensional Fatigue Inventory (MFI-20), функція вегетативної нервової системи – за 24-годинним моніторуванням варіабельності серцевого ритму.Результати. У контрольній групі зафіксовано низькі масові показники тривоги (4 [3; 4]) і депресії (3 [2; 3]), PSQI 5,16 ± 0,36, помірний рівень втоми (MFI-20: загальна астенія 8 [5; 11]).У ГП спостерігалось значне підвищення тривоги до 8 [7; 9] (100% відносно КГ) і депресії до 9 [8; 10] (200%), PSQI = 12,17 ± 1,03 (136%), багатовимірна втома також більша: загальна астенія 10 [7; 12] (25%). В основній групi до фізичної терапії рівень тривоги становив 12 [10; 14] (200% від КГ), депресії – 11 [10; 13] (267%), PSQI = 18,37 ± 1,15 (256%), загальна астенія – 16 [13; 18] (100% від КГ). Після фізичної терапії в ОГ тривога знизилась до 7 [6; 8] (41,7%), депресія – до 6 [6; 7] (45,5%), PSQI – до 10,58 ± 0,62 (42,4%), загальна астенія – до 11 [9; 13] (31,3%), фізична астенія – до 12 [9; 15] (20%). Показники вегетативної функції також покращились: LF зменшився з 2809,31±51,40 до 2067,92±42,19 мс² (26,4%), HF зросла з 712,19±15,28 до 831,26±17,12 мс² (16,7%), коефіцієнт LF/HF знизився з 3,94±0,19 до 2,49±0,09 (36,8%), індекс Баєвського зменшився з 230,19±14,65 до 173,22±15,45 балів (4,7%).Висновки. У військовослужбовців з ЧМТ і ускладненим бруксизмом виявлено порушення вегетативної регуляції, психоемоційного стану, сну та підвищену втому. Визначено, що комплексна програма фізичної терапії у поєднанні з оклюзійним лікуванням дає статистично значуще покращення у всіх виміряних параметрах (р<0,05).
Посилання
1. Afari N., Wen Y., Buchwald D., Goldberg J., Plesh O. Are post-traumatic stress disorder symptoms and temporomandibular pain associated? Findings from a community-based twin registry. J Orofac Pain. 2008. No. 22 (1). Р. 41–49.
2. Al-Khalifa K.S. Prevalence of Bruxism and Associated Occupational Stress in Saudi Arabian Fighter Pilots. Oman Med J. 2022. No. 37 (2). Р. 351. doi: 10.5001/omj.2022.47.
3. Bracci A., Lobbezoo F., Häggman-Henrikson B., et al. Current Knowledge and Future Perspectives on Awake Bruxism Assessment: Expert Consensus Recommendations. J Clin Med. 2022. No. 11 (17). Р. 5083. doi: 10.3390/jcm11175083.
4. González-Sánchez B., García Monterey P., Ramírez-Durán M.D.V., Garrido-Ardila E.M., Rodríguez-Mansilla J., Jiménez-Palomares M. Temporomandibular Joint Dysfunctions: A Systematic Review of Treatment Approaches. J Clin Med. 2023. No. 12(12). Р. 4156. doi: 10.3390/jcm12124156.
5. Hawkins C.J., Cervero R., Durning S.J. Enhancing Operational Readiness Through Temporomandibular Disorders Education in the Military Health System. Mil Med. 2025. No. 190 (Suppl. 1). Р. 31–33. doi: 10.1093/milmed/usaf027.
6. Knibbe W., Lobbezoo F., Voorendonk E.M., Visscher C.M., de Jongh A. Prevalence of painful temporomandibular disorders, awake bruxism and sleep bruxism among patients with severe post-traumatic stress disorder. J Oral Rehabil. 2022. No. 49(11). Р. 1031–1040. doi: 10.1111/joor.13367.
7. Kong L.Z., Zhang R.L., Hu S.H., Lai J.B. Military traumatic brain injury: a challenge straddling neurology and psychiatry. Mil Med Res. 2022. No. 9(1). Р. 2. doi: 10.1186/s40779-021-00363-y.
8. Minervini G., Franco R., Marrapodi M. M., Fiorillo L., Cervino G., Cicciù M. Post-traumatic stress, prevalence of temporomandibular disorders in war veterans: Systematic review with meta-analysis. J Oral Rehabil. 2023. No. 50(10). Р. 1101–1109. doi: 10.1111/joor.13535.
9. Nesterchuk N.Y., Gamma T.V., Korobkova R.M. Characteristics of the quality of life of elderly patients with traumatic damage of the lower jaw as a criterion of the efficiency of rehabilitation intervention. Rehabilitation and Recreation. 2024. No. 18(2). Р. 20–27. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.2
10. Ohlmann B., Waldecker M., Leckel M., et al. Correlations between Sleep Bruxism and Temporomandibular Disorders. J Clin Med. 2020. No. 9(2). Р. 611. doi: 10.3390/jcm9020611.
11. Pająk-Zielińska B., Pająk A., Drab A., Gawda P., Zieliński G. Could Traumatic Brain Injury Be a Risk Factor for Bruxism and Temporo-mandibular Disorders? A Scoping Review. Brain Sci. 2025. No. 15(3). Р. 276. doi: 10.3390/brain- sci15030276.
12. Rakaieva A.E., Aravitska M.G. Study of the effectiveness of rehabilitation intervention for the correction of symptoms of asteno-vegetative syndrome in elderly persons with the consequences of coronavirus infection. Rehabilitation and Recreation. 2024. No. 18(3). Р. 41–50. doi: 10.32782/2522-1795.2024.18.3.4.
13. Sayenko O.V., Aravitska M.H. Іndicators of the functional capacity of the tissues of the maxillo-facial region, the psychoemotional state and the quality of life of patients with the consequences of the mandibular fracture under the influence of physical therapy. Rehabilitation and Recreation. 2024;18(3):51–60. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.5.
14. Shimada A., Ogawa T., Sammour S. R., et al. Effectiveness of exercise therapy on pain relief and jaw mobility in patients with pain-related temporomandibular disorders: a systematic review. Front Oral Health. 2023. No. 4. Р. 1170966. doi: 10.3389/froh.2023.1170966.
15. Tagger-Green N., Nemcovsky C., Gadoth N., Cohen O., Kolerman R. Oral and dental considerations of combat-induced PTSD: a descrip- tive study. Quintessence Int. 2020. No. 5 1(8). Р. 678–685. doi: 10.3290/j.qi.a44809.
16. Vanecek M.R.J., Talcott C.G.W., Tabor C.A., McGeary D.D., Lang C.M., Ohrbach R. Prevalence of TMD and PTSD symptoms in a military sample. Journal of Applied Biobehav- ioral Research. 2011. No. 3–4. Р. 121–137. doi: 10.1111/j.1751-9861.2011.00069.x.
17. Wongsripuemtet P., Ohnuma T., Minic Z., et al. Early Autonomic Dysfunction in Traumatic Brain Injury: An Article Review on the Impact on Multiple Organ Dysfunction. J Clin Med. 2025. No. 14(2). Р. 557. doi: 10.3390/jcm14020557.
