ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ЮНИХ ФУТЗАЛІСТІВ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.4.13Ключові слова:
футзал, етап попередньої базової підготовки, завадостійкість, згуртованість, самоефективність, вольові якості, рефлективність, тривожністьАнотація
Мета статті – визначити психологічні характеристики юних футзалістів на етапі попередньої базової підготовки.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 юних футзалістів віком 12–14 років. Стаж занять футзалом – не менше ніж три роки. Дослідження проведено відповідно до основних біоетичних норм Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації. Письмову інформовану згоду було отримано в батьків кожного учасника дослідження. Для визначення психологічного портрета юних футзалістів були використані такі опитувальники: «Завадостійкість спортсмена», «Згуртованість спортивної команди», The Sport Anxiety Scale SAS, Athlete Self-Efficicy Scale SES, Volitionale Komponenten im Sport (VKS). Статистична обробка одержаних даних проводилася за допомогою програмного забезпечення SPSS Statistics 17.0.Результати. На основі опитувальника вольових якостей встановлено, що самоблокування юних футзалістів перебуває на низькому рівні, так само як і дефіцит активації та втрата фокуса, тоді як самооптимізація навичок відповідає високому рівню сформованості; середньогрупове значення завадостійкості становило відповідало переважно середньому (45,00 %) і високому (51,67 %) рівням; у більшості юних футзалістів (60,00 %) переважає середній рівень сформованості рефлексивності, низький рівень виявлено у 25,00 %, а високий – у 15,00 %; розподіл учасників дослідження за рівнями згуртованості показав, що 45,00 % вважають атмосферу в колективі дуже сприятливою і 18,33 % – сприятливою, тоді як 36,67 % вважають її трохи або зовсім несприятливою; ефективність професійного мислення є найбільш впливовим фактором на переконання юних футзалістів у їхній самоефективності, тоді як ефективність спортивної дисципліни, психологічна ефективність та особистісна ефективність мали дещо нижчі середньогорупові значення, однак низького рівня самоефективності серед досліджуваного контингенту виявлено не було; середньогрупове значення загальної тривожності відповідало низькому (71,67 %) і середньому (28,33 %) рівням.Висновки. Глибше розуміння психологічних факторів, критична оцінка сильних і слабких сторін психологічного профілю юних футзалістів на етапі попередньої базової підготовки може допомогти в кращій їх підготовці та в розробці більш продуктивних та ефективних тренувальних програм із футзалу.
Посилання
1. Запорожан В.М., Аряєв М.Л. Біоетика та біобезпека : підручник. Київ : Здоров’я, 2013. 456 с.
2. Костенко М.П. Підготовка майбутніх тренерів з футболу до формування групової рефлексивності спортсменів : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. 21 с.
3. Краєвський В.М., Остапенко Я.О., Паянок Т.М., Параниця Н.В. Методи аналізу даних у психологічних дослідженнях : навч. посіб. Ірпінь : Державний податковий університет, 2024. 144 с.
4. Мицкан Т., Мицкан Б. Психодіагностика у спорті : навч. посіб. Івано-Франківськ : Видавець Кушнір Г.М., 2020. 228 с.
5. Олійник Н.А., Войтенко С.М. Психологічні особливості спортивної діяльності : монографія. Вінниця : ВНАУ, 2020. 240 с. Режим доступу: https://repository.vsau.orggetfile.php/25451.pdf.
6. Abdullah M.R., Musa R.M., Maliki A.B.H.M., Kosni N.A., Suppiah P.K. Role of psychological factors on the performance of elite soccer players. Journal of Physical Education and Sport. 2016. Vol. 16 (1). P. 170–176. https://doi.org/10.7752/jpes.2016.01027.
7. Acar G., Serin K. Sports and psychological resilience: the key role of sports for children. Yalova Üniversitesi Spor Bilimleri Dergisi. 2025. Vol. 4 (1). P. 18–35. https://doi.org/10.70007/yal-ovaspor.1604465.
8. Aizava P.V.S., Oliveira I.F.S., de Oliveira D.V., Garcia W.F., Fiorese L. Relationships between self-efficacy and high-performance sport: a systematic review. Paidéia. 2024. Vol. 34. Art. e3412. https://doi.org/10.1590/1982-4327e3412.
9. Aliyyah A., Wicaksono B., Saniatuzzulfa R., Mukholid A. Relevance of self efficacy and female futsal athletes’ anxiety before the match. Jurnal SPORTIF: Jurnal Penelitian Pembelajaran. 2020. Vol. 6 (1). P. 105–117. https://doi.org/10.29407/js_unpgri.v6i1.14080.
10. Alves M.A.R., de Souza Lencina M.V., Paes M.J., Stefanello J.M.F. Collective efficacy in soccer teams: a systematic review. Psicologia: Reflexão e Crítica. 2021. Vol. 34 (1). https://doi.org/10.1186/s41155-021-00183-y.
11. Andrade A., Brandt R., Dominski F.H., Vilarino G.T., Coimbra D., Moreira M. Psicologia do esporte no Brasil: revisão em periódicos da psicologia. Psicologia em Estudo. 2015. Vol. 20 (2). P. 309–317. https://doi.org/10.4025/psicolestud.v20i2.25643.
12. Ashdown B., Sarkar M., Saward C., Johnston J. Exploring the behavioral indicators of resilience in professional academy youth soccer. Journal of Applied Sport Psychology. 2024. Vol. 37 (1). P. 96–120. https://doi.org/10.1080/10413200.2024.2361701.
13. Baker J., Schorer J., Cobley S., Wattie N. Routledge Handbook of Talent Identification and Development in Sport. London : Routledge, 2017.
14. Bonetti L., Vestberg T., Jafari R., Seghezzi D., Ingvar M., Kringelbach M.L., Filgueiras A., Petrovic P. Decoding the elite soccer player’s psychological profile. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2025. Vol. 122 (3). Art. e2415126122. https://doi.org/10.1073/pnas.2415126122.
15. Da Silva S.L., Travassos B., Davids K., Moreira A., Da Silva Filho A.S., Corres U.C. Effects of experience, knowledge and skill on regulating the performance of futsal passing actions. International Journal of Sport Psychology. 2017. Vol. 48. P. 37–49.
16. Dominski F.H., Vilarino G.T., Coimbra D.R., Silva R.B., Casagrande P.O., Andrade A. Analysis of scientific production related to sports psychology in sports science journals of Portuguese language. Journal of Physical Education. 2018. Vol. 29. Art. e2930. https://doi.org/10.4025/jphy-seduc.v29i1.2930.
17. Duncan S., Oppici L., Borg C., Farrow D., Polman R., Serpiello F.R. Expertise-related differences in the performance of simple and complex tasks: an event-related potential evaluation of futsal players. Science and Medicine in Football. 2018. Vol. 2. P. 157–162.
18. Đurović D., Popov S., Sokić J., Grujić S., Aleksić Veljković A.Z. Rethinking the role of anxiety and self-efficacy in collective sports achievements. Primenjena Psihologija. 2021. Vol. 14 (1). P. 103–115. https://doi.org/10.19090/pp.2021.1.103-115.
19. Erikstad M.K., Høigaard R., Johansen B.T., Kandala N.B., Haugen T. Childhood football play and practice in relation to self-regulation and national team selection: a study of Norwegian elite youth players. Journal of Sports Sciences. 2018. Vol. 36 (20). P. 2304–2310. https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1449563.
20. Erikstad M.K., Martin L.J., Haugen T., Høgaard R. Group cohesion, need satisfaction, self-regulated learning: a one-year prospective study involving elite youth soccer players’ perceptions of their club team. Psychology of Sport and Exercise. 2018. Vol. 39. P. 171–178. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.08.013.
21. Freitas S., Dias C., Fonseca A. Psychological skills training applied to soccer: a systematic review based on research methodologies. Review of European Studies. 2013. Vol. 5 (5). P. 1–18. https://doi.org/10.5539/res.v5n5p18.
22. Gantois P., Ferreira M.E.C., Lima-Junior D., Nakamura F.Y., Batista G.R., Fonseca F.S., Fortes L.S. Effects of mental fatigue on passing decision-making performance in professional soccer athletes. European Journal of Sport Science. 2020. https://doi.org/10.1080/17461391.2019.1656781.
23. Guelmami N., Hamrouni S., Agrébi B. Psychological profiles of talented male youth athletes in team sports games. Journal of Physical Education and Sport Management. 2014. Vol. 5 (1). P. 5–10. https://doi.org/10.5897/JPESM12.54.
24. Habibi H., Moghaddam A., Soltani H. Confidence, cognitive and somatic anxiety among elite and non-elite futsal players and its relationship with situational factors. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports. 2017. Vol. 2. P. 60–64. https://doi.org/10.15561/18189172.2017.0202.
25. Honer O., Feichtinger P. Psychological talent predictors in early adolescence and their empirical relationship with current and future performance in soccer. Psychology of Sport and Exercise. 2016. Vol. 25. P. 17–26. https://doi. org/10.1016/j.psychsport.2016.03.004.
26. Huntley E. Exploring reflective practice engagement and development within trainee sport and exercise scientists: a thesis submitted in partial fulfilment of the requirements of Liverpool John Moores University for the degree of Doctor of Philosophy. Liverpool, 2021.
27. Koçak Ç. Athlete self-efficacy scale: development and psychometric properties. Baltic Journal of Health and Physical Activity. 2020. Vol. 12 (4). P. 41–54. https://doi.org/10.29359/BJHPA.2020.
28. Kristjansdottr H., Johannsdóttir K.R., Pic M., Saavedra J.M. Psychological characteristics in women football players: skills, mental toughness, and anxiety. Scandinavian Journal of Psychology. 2019. Vol. 60 (6). P. 609–615. https://doi.org/10.1111/sjop.12571.
29. Laichuk A.N. Conditions of formation of moral-volitional qualities of pupils of children’s and youth sports schools. World Science. 2017. Vol. 3(9)25. P. 4–7. https://rsglobal.pl/index.php/ws/article/view/1900.
30. Maleki M. Relationship between perfectionism and skill performance in adolescent futsal players. International Journal of Motor Control and Learning. 2020. Vol. 2 (3). P. 41–51. http://ijmcl.com/article-1-58-en.html.
31. Mercader-Rubio I., Ángel N.G., Silva S., Brito-Costa S. Levels of somatic anxiety, cognitive anxiety, and self-efficacy in university athletes from a Spanish public university and their relationship with basic psychological needs. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20 (3). Art. 2415. https://doi.org/10.3390/ijerph20032415.
32. Muñoz A.R., Vega-Díaz M., González-García H. Team cohesion profiles: influence on the development of mental skills and stress management. Journal of Sports Science and Medicine. 2023. Vol. 22 (4). P. 637–644. https://doi.org/10.52082/jssm.2023.637.
33. Nascimento Junior J.R.A., Freire G.L.M., Silva A.A., Costa N.L., Fortes L.S., Oliveira D.V. The predicting role of perfectionism on team cohesion among Brazilian futsal athletes. Motriz. 2020. Vol. 26 (1). Art. e10200201. https://doi.org/10.1590/s1980-6574202000010201.
34. Nascimento Junior J.R.A., Granja C.T.L., Da Silva A.A., Fortes L.S., Gonçalves M.P., Oliveira D.V., Fiorese L. Association between basic psychological needs of the self-determination theory and perception of group cohesion among high-performance futsal athletes. Revista Brasileira de Cineantropometria e Desenvolvimento Humano. 2019. Vol. 21. Art. e57369. https://doi.org/10.5007/1980-0037.2019v21e57369.
35. Nascimento M., Gomes S., Mota M., Aparecida R., de Melo G. Psychological profiles of gender and personality traces of Brazilian professional athletes of futsal, and their influence on physiological parameters. Psychology Research and Behavior Management. 2016. Vol. 9. P. 41–51.
36. Piepiora P.A. Personality traits and sporting level of athletes. Physical Education of Students. 2024. Vol. 28 (3). P. 144–151. https://doi.org/10.1 5561/20755279.2024.0302.
37. Popovych I., Blynova O., Halian I., Savchuk O. Self-efficacy of future athletes with different levels of psychological safety. Journal of Physical Education and Sport. 2020. Vol. 20 (5). P. 2718–2724. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.05370.
38. Popovych I., Pavliuk M., Hrys A., Sydorenko O., Fedorenko A., Khanetska T. Pregame expected mental states in men’s mini-football teams: a comparative analysis. Journal of Physical Education and Sport. 2021. Vol. 21 (2). P. 772– 782. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.02096.
39. Ribeiro B.L.L., Galvão-Coelho N.L., Almeida R.N., Dos Santos Lima G.Z., de Sousa Fortes L., Mortatti A.L. Analysis of stress tolerance, competitive-anxiety, heart rate variability and salivary cortisol during successive matches in male futsal players. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation. 2022. Vol. 14 (1). Art. 187. https://doi.org/10.1186/s13102-022-00582-3.
40. Ruiz-Esteban C., Olmedilla A., Mendez I., Tobal J.J. Female soccer players’ psychological profile: differences between professional and amateur players. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17 (12). Art. 4357. https://doi.org/10.3390/ijerph17124357.
41. Setić R. Contribution of individual psychological characteristics to success in football. Homo Sporticus. 2018. Issue 2. P. 41–48. http://oaji.net/articles/2019/4752-1571643882.pdf.
42. Sivrikaya M. The role of self-efficacy on performance of sports skills of football players. Journal of Education and Training Studies. 2019. Vol. 6 (12). P. 75–79. https://doi.org/10.11114/jets.v6i12a.3952.
43. Smith R.E., Smoll F.L., Cumming S.P., Grossbard J.R. Measurement of multidimensional sport performance anxiety in children and adults: the Sport Anxiety Scale-2. Journal of Sport and Exercise Psychology. 2006. Vol. 28. P. 479–501.
44. Vysochina N., Vorobiova A., Vasylenko M., Vysochin F. Volitional qualities of athletes and their influence on competitive activities. Journal of Physical Education and Sport. 2018. Vol. 18 (1). Art. 30. P. 230–234.
45. Wenhold F., Elbe A.-M., Beckmann J. Volitionale Komponenten im Sport (VKS): Manual. Köln : Sport und Buch Strauß, 2009.
46. Yeemin W., Dias C.S., Fonseca A.M. A systematic review of psychological studies applied to futsal. Journal of Human Kinetics. 2016. Vol. 50 (1). P. 247–257. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5260660/.
