ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИЛОВИХ ПАРАМЕТРІВ У ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З САРКОПЕНІЄЮ ТА НАСЛІДКАМИ ТРАНСТИБІАЛЬНОЇ АМПУТАЦІЇ ПІД ВПЛИВОМ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2026.20.1.3Ключові слова:
фізична терапія, реабілітація, ампутація, саркопенія, порушення ходи, травма нижніх кінцівок, бойова травма, поранені військовослужбовціАнотація
Мета. Визначити ефективність розробленої комплексної програми фізичної терапії за функціональними силовими показниками у поранених військовослужбовців із саркопенією та наслідками транстибіальної ампутації нижньої кінцівки.
Матеріал. У дослідженні взяли участь 95 чоловіків-військовослужбовців. Контрольну групу становили 36 умовно здорових чоловіків віком 28,4±2,7 року. До досліджуваної групи увійшли 59 поранених військовослужбовців віком 30,5±3,0 року з транстибіальною ампутацією та саркопенією, яких рандомізовано розподілили на дві підгрупи. ДГ1 (n=30) проходила стандартну 12-тижневу програму фізичної терапії, спрямовану на підготовку кукси до протезування та навчання користуванню тимчасовим протезом. ДГ2 (n=29) виконувала розроблену комплексну 12-тижневу програму, що додатково включала втручання для подолання саркопенії. Стан пацієнтів оцінювали первинно, через 4 та 12 тижнів. Досліджували силу кисті, станову силу та ізометричну силу основних м’язових груп верхніх і нижніх кінцівок.
Результати. На початковому етапі у поранених військовослужбовців із транстибіальною ампутацією та саркопенією виявлено виражене зниження силових показників порівняно з контрольною групою. Дефіцит сили мав генералізований характер і охоплював як верхні, так і нижні кінцівки, однак найбільш вираженим був у м’язах травмованої нижньої кінцівки (при виконанні рухів у кульшовому та колінному суглобах). У процесі фізичної терапії в обох досліджуваних групах спостерігалася позитивна динаміка більшості показників, що свідчило про покращення функціонального стану м’язової системи. Водночас у групі, яка проходила комплексну програму фізичної терапії, позитивні зміни розвивалися швидше та були більш вираженими. Уже на проміжному етапі в цій групі частіше реєстрували статистично значуще покращення сили окремих м’язових груп, насамперед травмованої нижньої кінцівки. Після завершення 12-тижневого курсу в обох групах відзначали достовірне покращення більшості силових характеристик порівняно з вихідним рівнем, однак у ДГ2 приріст був більш вираженим як за локальними показниками сили м’язів верхніх і нижніх кінцівок, так і за інтегральними силовими показниками. Найбільш помітні міжгрупові переваги комплексної програми виявлялися щодо сили м’язів травмованої нижньої кінцівки, а також за окремими показниками сили кисті та станової сили. Отримані дані свідчили, що включення втручань, спрямованих на подолання саркопенії, підвищувало ефективність фізичної терапії та сприяло кращому відновленню м’язової сили.
Висновки. У поранених військовослужбовців із саркопенією та наслідками транстибіальної ампутації виявлено системний дефіцит м’язової сили верхніх і нижніх кінцівок. Розроблена комплексна програма фізичної терапії виявилася ефективнішою за стандартну, забезпечивши більш швидке та виражене відновлення локальних і інтегральних силових показників, що підтвердило доцільність включення компонентів корекції саркопенії до реабілітаційних програм цієї категорії пацієнтів.
Посилання
1. Aldrich, L., Ispoglou, T., Prokopidis, K., Alqallaf, J., Wilson, O., & Stavropoulos-Kalinoglou, A. (2025). Acute Sarcopenia: Systematic Review and Meta-Analysis on Its Incidence and Muscle Parameter Shifts During Hospitalisation. Journal of cachexia, sarcopenia and muscle, 16(1), e13662. https://doi.org/10.1002/jcsm.13662
2. Cruz-Jentoft, A. J., Bahat, G., Bauer, J., Boirie, Y., Bruyère, O., Cederholm, T., Cooper, C., Landi, F., Rolland, Y., Sayer, A. A., Schneider, S. M., Sieber, C. C., Topinkova, E., Vandewoude, M., Visser, M., Zamboni, M., & Writing Group for the European Working Group on Sarcopenia in Older People 2 (EWGSOP2), and the Extended Group for EWGSOP2 (2019). Sarcopenia: revised European consensus on definition and diagnosis. Age and ageing, 48(1), 16-31. https://doi.org/10.1093/ageing/afy169
3. Hewson A., Dent S., Sawers A. (2020). Strength deficits in lower limb prosthesis users: A scoping review. Prosthetics and orthotics international, 44(5), 323-340. https://doi.org/10.1177/0309364620930176
4. Karagiannopoulos C., Griech, S., Leggin B. (2022). Reliability and Validity of the ActivForce Digital Dynamometer in Assessing Shoulder Muscle Force across Different User Experience Levels. International journal of sports physical therapy, 17(4), 669-676. https://doi.org/10.26603/001c.35577
5. Koval, N., Aravitska, M. (2023). Dynamics of kinesiophobia and physical functioning parameters in the elderly adults with sarcopenic obesity under the influence of the physical therapy program. Clinical and Preventive Medicine, 4, 88-95. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.13
6. Kovalets R. I., Aravitska M. G, Ilnytskyi N. R. (2025). Correction of signs of astheno-vegetative syndrome, psycho-emotional state and sleep quality by means of physical therapy in military personnel with consequences of traumatic brain injury and complicated bruxism. Rehabilitation and Recreation, 19(4), 19-28. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.4.2
7. Luque-Linero, P., Frutos-Reoyo, E. J., Castilla-Guerra, L., Rico-Corral, M. Á., Salamanca-Bautista, P., & Garrachón-Vallo, F. (2025). Sarcopenia as a Prognostic Factor for Critical Limb Ischemia: A Prospective Cohort Study. Journal of clinical medicine, 14(15), 5388. https://doi.org/10.3390/jcm14155388
8. Nolan L. (2012). A training programme to improve hip strength in persons with lower limb amputation. Journal of rehabilitation medicine, 44(3), 241-248. https://doi.org/10.2340/16501977-0921
9. Rakaieva A. E., Aravitska M. G. (2024) Study of the effectiveness of rehabilitation intervention for the correction of symptoms of asteno-vegetative syndrome in elderly persons with the consequences of coronavirus infection. Rehabilitation and Recreation, 18(3), 41-50. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.4
10. Rosario, M. L. V. V., Costa, P. B., da Silveira, A. L. B., Florentino, K. R. C., Casimiro-Lopes, G., Pimenta, R. A., Dias, I., & Bentes, C. M. (2023). Effects of Resistance Training in Individuals with Lower Limb Amputation: A Systematic Review. Journal of functional morphology and kinesiology, 8(1), 23. https://doi.org/10.3390/jfmk8010023
11. Sánchez-Rodríguez, D., Marco, E., Miralles, R., Fayos, M., Mojal, S., Alvarado, M., Vázquez-Ibar, O., Escalada, F., & Muniesa, J. M. (2014). Sarcopenia, physical rehabilitation and functional outcomes of patients in a subacute geriatric care unit. Archives of gerontology and geriatrics, 59(1), 39-43. https://doi.org/10.1016/j.archger.2014.02.009
12. Seldeen, K. L., Rahman, A. S., Redae, Y., Satchidanand, N., Mador, M. J., Ma, C., Soparkar, M., Lima, A. R., Ezeilo, I. N., & Troen, B. R. (2024). VO2MAX, 6-minute walk, and muscle strength each correlate with frailty in US veterans. Frontiers in physiology, 15, 1393221. https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1393221
13. Tropf J.G., Hoyt B.W., Walsh SA, et al. Long-Term Health Outcomes of Limb Salvage Compared with Amputation for Combat-Related Trauma. J Bone Joint Surg Am. 2023. №105(23). Р. 1867-1874. doi:10.2106/JBJS.22.01284
14. Watch & learn: ActivForce tutorials. Available at: https://activforce.com/pages/video-tutorials
15. Weijs, P. J., Looijaard, W. G., Dekker, I. M., Stapel, S. N., Girbes, A. R., Oudemans-van Straaten, H. M., & Beishuizen, A. (2014). Low skeletal muscle area is a risk factor for mortality in mechanically ventilated critically ill patients. Critical care (London, England), 18(2), R12. https://doi.org/10.1186/cc13189
16. Yang, Q., Ni, X., Zhang, Y., Zhu, B., Zeng, Q., Yang, C., Shi, J., Zhang, C., Cai, J., Hu, J., Li, Q., Jiang, Y., Cheng, Q., & Cheng, C. (2023). Sarcopenia is an independent risk factor for all-cause mortality rate in patients with diabetic foot ulcers. Frontiers in nutrition, 10, 1097008. https://doi.org/10.3389/fnut.2023.1097008
