ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ ЖІНОК 36–40 РОКІВ, СПРЯМОВАНОЇ НА ПОКРАЩЕННЯ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ, ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.2.21Ключові слова:
жінки 36–40 років, методики А. З. Запісочного, індекс фізичного стану ПироговоїАнотація
Вступ. Серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смертності в усьому світі, наслідками яких є втрата працездатності та передчасної інвалідності. У наукових публікаціях, присвячених фізичному стану осіб першого періоду зрілого віку, усе більше уваги приділено розробленню та вивченню впливу оздоровчих і профілактичних програм на зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Мета роботи – оцінити ефективність упровадження корекційно-профілактичної програми для жінок віком 36–40 років, яка спрямована на покращення морфофункціональних, гемодинамічних показників та зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Методи дослідження. На етапі скринінгу було обстежено 16 жінок віком 36–40 років з ознаками чинників ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Оцінку чинників ризику розвитку серцево-судинних захворювань проводили згідно з методикою А. З. Запісочного, розрахували індекс фізичного стану О. Я. Пирогової. Результати. Оцінка за методикою А.З. Запісочного до початку експерименту показала, що жінки віком 36–40 років мали переважно низький або критично низький рівень суб'єктивного ставлення до здоров'я (75%) та явний ризик серцево-судинних захворювань (100%). Після завершення програми зниження індексу маси тіла відбулося у всіх учасниць, причому у трьох жінок (12,5%) перейшов у межі норми. У решти учасниць програми значення індексу маси тіла залишилося в межах надмірної ваги, але в 67,75% випадків стало наближатися до норми, що є значно безпечнішим показником порівняно з початковими значеннями. Динаміка результатів тесту О. Я. Пирогової вказала на дієвість авторської програми, яка дає змогу не лише зменшити масу тіла та нормалізувати гемодинамічні параметри, а й якісно підвищити рівень фізичного стану відповідно до загальноприйнятих критеріїв. До початку експерименту всі жінки мали тестові значення індексу О. Я. Пирогової у межах 1,37–1,497, що суттєво перевищили верхню межу у 0,826. Після завершення програми всі учасниці показали зниження значень індексу О. Я. Пирогової у межах 0,475–0,731. Висновки. Отримані дані підтвердили дієвість корекційно-профілактичної програми, ефективність якої проявляється у нормалізації морфофункціонального стану жінок 36–40 років. Зменшення індексу маси тіла навіть на 1–2 одиниці у цьому віці знижує метаболічне навантаження, покращує функціональний стан серцево-судинної системи та знижує ризики розвитку серцево-судинних захворювань.
Посилання
1. Андрєєва О., Благій О., Жовтенко Є., Ковальчук Д., Середа А. Побудова програми оздоровчо-рекреаційної рухової активності «Active office: фітнес-перезавантаження» для жінок 21–35 років. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15. 2025. № 3(189). С. 9–14. DOI: 10.31392/UDU-nc.series15.2025.03(189).01
2. Вовченко І.І., Гедзюк Д.О., Чорна М.Є., Яневич Л.В. Підвищення рівня фізичного стану у жінок першого зрілого віку засобами оздоровчого тренування. Фізична культура, спорт та здоров’я нації . 2021. №. 12. С. 85–91. http://eprints.zu.edu.ua/33556/
3. Гакман А., Балацька Л. Зміни показників фізичного стану жінок першого періоду зрілого віку в процесі занять аквафітнесом. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2021. №. 22. С. 16–20. http://visnyk-sport.kpnu.edu.ua/article/download/242918/241283
4. Главацька К., Стороженко К. Особливості фізичної терапії при захворюваннях серцево-судинної системи в осіб з ожирінням. Фізична культура, спорт та фізична реабілітація в сучасному суспільстві. Вінниця : ВДПУ, 2024. С. 83–87. https://dspace.vspu.edu.ua/items/821b4376-3c39-4baa-9ebe-c6e09b8a7011
5. Кашуба В., Ткачева А., Футорний С. Диференційований підхід при організації профілактико-оздоровчих занять з особами зрілого віку з урахуванням морфо-функціональних та біомеханічних показників. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2023. № 15. (32)4. С. 28–36. DOI: 10.31652/2071-5285-2023-15(34)-28-36
6. Лукашенко Л.В., Лихасенко І.В. Роль вивчення немедикаментозних методів лікування у профілактиці серцево-судинних захворювань. Publishing House «Baltija Publishing». 2022. С. 177–180. DOI: 10.30525/978-9934-26-182-4-48
7. Мельник О., Романенко О., Кізлевич Ю. Вплив занять силовим фітнесом на динаміку показників фізичного стану жінок першого зрілого віку. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2018. №. 5. С. 80–84. Irbisnbuv.gov.ua
8. Онищенко О.В., Кошеля І.І., Рябенко Д.В., Єпанчінцева О.А. Первинна профілактика серцево-судинних захворювань та шляхи покращення оцінки ризику їх розвитку в клінічній практиці. Клінічна та профілактична медицина. 2024. № 6. С. 138–156. DOI: 10.31612/2616-4868.6.2024.17
9. Рубан Л.А., Журавльов В.О., Пазій С.І. Вплив засобів фізкультурно-спортивної реабілітації та психокорекції на індекс маси тіла, показники гемодинаміки та психологічний стан жінок 43–52 років. Rehabilitation and Recreation. 2024. № 18(2). С. 212–219. DOI: 10.32782/2522-1795.2024.18.2.20
10. Римар О., Залецька А. Аналіз показників фізичного стану жінок 35–45 років. Physical culture and sport: scientific perspective. 2025. № 1. С. 122–127. DOI: 10.31891/pcs.2025.1(1).16
11. Середюк Л.В., Дзвонковська В.В., Човганюк О.С., Зеляк М.В. Профілактика серцево-судинних захворювань. Development trends and improvement of old methods. 2023. С. 270–273. https://books.google.com
12. Andrieieva O., Akimova-Ternovska M., Yarmak O., Kashuba V., Dutchak M., Ocheretko B., Trofimenko V., Denysova L., Blagii V. Changes in Physical Status of Young Women in Response to Exercise Training. Sport Mont. 2021. № 19(S2). Р. 89–94. DOI: 10.26773/smj.210915
13. Kashuba V., Andrieieva O., Goncharova N., Kyrychenko V., Carp I., Lopatskyi., S Kolos M. Physical activity for prevention and correction of postural abnormalities in young women. JPES. 2019. № 19(2). Р. 500–506. DOI: 10.7752/jpes.2019.s2073
14. Nguyen T.T.P., Phan H.T., Vu T.M.T., Tran P.Q., Do H.T., Vu L.G., Ho R.C. Physical activity and social support are associated with quality of life in middle-aged women. PloS one. 2022. № 17(5). e0268135. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0268135
15. Rakhshani T., Khiyali Z., Masrurpour, F.et al. Effect of educational intervention on improvement of physical activities of middle-aged women. BMC Women's Health 2021. № 21. 358 р. https://doi.org/10.1186/s12905-021-01494-z
16. Ruban L.A. et аl. Efficacy of recreational physical activity for perimenopausal women with hypertension onset. Wiadomości Lekarskie. 2022. tom LXXV. nr 2. P. 498–503. DOI: 10.36740/WLek202202131
17. Lo Y.P. et al. Effects of individualized aerobic exercise training on physical activity and health-related physical fitness among middleaged and older adults with multimorbidity: a randomized controlled trial. International journal of environmental research and public health. 2021. Т. 18. №. 1. P. 101. https://doi.org/10.3390/ijerph18010101
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
