ВПЛИВ РІЗНИХ МОДЕЛЕЙ ЗАНЯТЬ ІЗ СИЛОВОГО ФІТНЕСУ НА ПРОЦЕСИ РЕАДАПТАЦІЇ ПІДЛІТКІВ З НАДМІРНОЮ ВАГОЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.2.30Ключові слова:
підлітки, надмірна вага, моделі занять, силовий фітнес, показники складу тіла, реадаптаціяАнотація
Мета – порівняти вплив 16-тижневого використання різних моделей занять із силового фітнесу на показники складу тіла, рівень м’язової сили підлітків з нормальною та надмірною вагою. Матеріал і методи. Обстежено 64 підлітки (хлопці) віком 14–15 років, зріст 165±4,8 см. Серед них – 32 нетреновані особи з нормальною вагою (NW), вихідні параметри жирової маси (ЖМ,%) – 1.3% (група А). 32 підлітки з надмірною вагою (OW), ЖМ – 40.7±16.2±1.3% (група А). 32 підлітки з надмірною вагою (OW), ЖМ – 40.7±1.8% (група В), що мінімум в 2,2 разa перевищує норму. В процесі дослідження групи були поділені на підгрупи: А1, А2, В1, В2. Методи: інтегральна кількісна оцінка навантажень у силовому фітнесі (Ra, m, Wn), біоімпедансометрія (ЖМ, БЖМ, АКМ), контрольне тестування розвитку м’язової сили (4RM). Контроль відбувався кожні 30 днів протягом 16 тижнів. Представникам підгрупи А1 запропонована модель занять № 1 (Ra=0.71; креатинфосфокіназний механізм енергозабезпечення, базові вправи на тренажерах). Підлітки підгруп А2 та В1 використовували модель № 2 (Ra=0.65; механізм енергозабезпечення анаеробний гліколіз, ізольовані вправи на тренажерах). Модель № 3 (Ra=0.85; комбіноване енергозабезпечення з анаеробним та аеробним гліколізом, ізольовані вправи з власною вагою зі зміною кінематичних характеристик) використовували учасники підгрупи В2. Результати. Встановлено, що тривале використання моделі занять № 1 є найбільш ефективним подразником для підвищення показників БЖМ, АКМ на тлі суттєвого зростання м’язової сили підлітків з NW. При цьому показник ЖМ, % у таких умовах практично не змінюється порівняно з вихідними даними. Виявлено, що використання моделі № 2 позитивно впливає на підвищення показників БЖМ, АКМ усіх учасників дослідження. Одночасно в умовах такої моделі досліджувані показники м’язової сили (4RM) та ЖМ, % серед обстежених підлітків OW демонструють виражену динаміку. Найбільше зниження ЖМ,% та підвищення АКМ, % серед підлітків OW виявлено в умовах використання моделі занять із силового фітнесу № 3. Висновки. У процесі розробки моделей занять для підлітків з OW необхідно враховувати не лише вихідні параметри складу тіла, але й рівень резистентності організму до навантажень. Використання режиму навантажень середньої інтенсивності (Ra=0.65) на тлі анаеробного гліколізу в поєднанні з комплексом ізольованих вправ на тренажерах сприяє найбільш вираженим процесам реадаптації підлітків OW. Використання ізолюючих вправ на тренажерах за умов зміни положення для зменшення активності м’язів стабілізаторів уповільнює швидкість виснаження енергоресурсів, особливо за умов низького рівня адаптаційних резервів.
Посилання
1. Abassi, W., Ouerghi, N., Feki, M., Jebabli, N., Andrade, M., Bouassida, A., Sousa, C., Nikolaidis, P., Weiss, K., Knechtle, B. (2023). Effects of moderate– vs. high-intensity interval training on physical fitness, enjoyment, and affective valence in overweight/obese female adolescents: a pre-/post-test study. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 27(9):3809–3822. https://doi.org/10.26355/eurrev_202305_32286
2. Benzo, R., George, S., Messiah, S., Lovan, P., Leite, R., Pate,l A., Lee, T., Prado, G. (2023). Physical Fitness Among AdolescentsWho are Hispanic With Overweight or Obesity. Pediatr Phys Ther. 35(2):252–258. https://doi.org/10.1097/PEP.0000000000000997
3. Branco, B., Carvalho, I., Oliveira, H., Fanhani, A., Santos, M., Oliveira, L., Boni, S., Junior, N. (2020). Effects of 2 Types of Resistance Training Models on Obese Adolescents’ Body Composition, Cardiometabolic Risk, and Physical Fitness. J Strength Cond Res. 34(9):2672–2682. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002877
4. Chernozub, A., Titova, A., Dubachinskiy, O., Bodnar, A., Abramov K., Minenko, A., Chaban, I. (2018). Integral method of quantitative estimation of load capacity in power fitness depending on the conditions of muscular activity and level of training. Journal of Physical Education and Sport. 18(1):217–221. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.01028
5. Chernozub, A., Manolachi, V., Potop, V., Khudyi, O., Kozin, S., Bokatuieva, V., Kizilova, A., Stanescu, M., Timnea, O.C. (2023). Kinesiological models of the neuromuscular system readaptation in mature women after prolonged hypokinesia. Health, Sport, Rehabilitation. 9(1):78–92. https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.07
6. Chernozub, A., Koval, V., Derliuk, O. (2025). Adaptive-compensatory reactions of the organism of untrained adolescents with different types of heart rate regulation to power fitness load. Rehabilitation and Recreation, 19(1):117–126. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.11
7. Cohen, D., Sandercock, G., Camacho, P., Otero-Wandurraga, J., Romero, S., Marín, R., Sierra, C., Carreño, J., Moran, J., Lopez-Jaramillo, P. (2021). The SIMAC study: A randomized controlled trial to compare the effects of resistance training and aerobic training on the fitness and body composition of Colombian adolescents. PLoS One. 16(4):e0248110. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0248110
8. Egan, C., Mercia, C., Bond, L., Vella, C., Paul, D. (2024). Development of a Fitness Surveillance System to Track and Evaluate Obesity in North Idaho. J Sch Health. 94(3):259–266. https://doi.org/10.1111/josh.13366
9. Ferozi, S., Taneja, A., Bakshi, N. (2024). Assessment of nutritional status, physical fitness and physical activity of school going adolescents (12–15 years) in Delhi. BMC Pediatr. 24(1):331. https://doi.org/10.1186/s12887-024-04733-y
10. Górnicka. M., Hamulka. J., Wadolowska. L., Kowalkowska. J., Kostyra. E., Tomaszewska. M., Czeczelewski. J., Bronkowska. M. (2020). Activity-Inactivity Patterns, Screen Time, and Physical Activity: The Association with Overweight, Central Obesity and Muscle Strength in Polish Teenagers. Report from the ABC of Healthy Eating Study. Int J Environ Res Public Health. 17(21):7842. https://doi.org/10.3390/ijerph17217842
11. Koval, V., Tsos, A., Olkhovyi, O., Drobot, K., Chernozub, A., Potop, V. (2025). Overtraining syndrome in bodybuilding and the difficulty of searching for informative biomarkers for disadaptation diagnostics. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies. 10(2):108–119. https://doi.org/10.15391/prrht.2025-10(2).06
12. Manzano-Carrasco, S., Garcia-Unanue, J., Haapala, E., Felipe, J., Gallardo, L., Lopez-Fernandez, J. (2023). Relationships of BMI, muscle-to-fat ratio, and handgrip strengthto-BMI ratio to physical fitness in Spanish children and adolescents. Eur J Pediatr. 182(5):2345–2357. https://doi.org/10.1007/s00431-023-04887-4
13. Potop, V., Manolachi, V., Chernozub, A., Kozin, V., Syvokhop, E., Spivak, A., Sharodi, V., & Jie, Z. (2023). Changes in circumference sizes of bodybuilders using machine and free weight exercises in combination with different load regimes. Health, Sport, Rehabilitation, 9(2), 74–85. https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.02.06
14. Potop, V., Mihailescu, L., Mahaila, I., Zawadka-Kunikowska, M., Jagiello, W., Chernozub, A., Baican, M., Timnea, O., Ene-Voiculescu, C., Ascinte, A. (2024). Applied biomechanics within the Kinesiology discipline in higher education. Physical Education of Students. 28(2):106–19. https://doi.org/10.15561/20755279.2024.0208
15. Silva, M., Waclawovsky, G., Perin, L., Camboim, I., Eibel, B., Lehnen, A. (2020). Effects of high-intensity interval training on endothelial function, lipid profile, body composition and physical fitness in normal-weight and overweight-obese adolescents: A clinical trial. Physiol Behav. 1:213:112728. https://doi.org/10.1016/j.physbeh.2019.112728
16. Souza F., Miranda C., Bim M., Lima L., Gonzaga I., Claumann G., Beltrame T., Pinto A., Pelegrini A. (2024). Positive secular trend in excess body weight in adolescents: A comparative study of 2007 and 2017/2018 data. PLoS One. 19(12):e0310452. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0310452
17. Tadiotto, M., Corazza, P., Menezes-Junior, F., Moraes-Junior, F., Tozo, T., Purim, K., Mota, J., Leite, N. (2020). Activity-Inactivity Patterns, Screen Time, and Physical Activity: The Association with Overweight, Central Obesity and Muscle Strength in Polish Teenagers. Report from the ABC of Healthy Eating Study. Int J Environ Res Public Health. 17(21):7842. https://doi.org/10.3390/ijerph17217842
18. Wang, Z., Ma, H., Zhang, W., Zhang, Y., Youssef, L., Carneiro, M., Chen, C., Wang, D., Wang, D. (2024). Effects of Functional Strength Training Combined with Aerobic Training on Body Composition, Physical Fitness, and Movement Quality in Obese Adolescents.Nutrients. 16(10):1434. https://doi.org/10.3390/nu16101434
19. Żegleń, M., Kryst, Ł., Kuszewska, G., Kowal, M., Woronkowicz, A. (2023). Association between physical fitness and normal weight obesity in children and adolescents from Poland. Am J Hum Biol. 35(11):e23953. https://doi.org/10.1002/ajhb.23953
20. Zhang, Y., Su, F., Song, Y., Lu, J. (2022). Associations between Physical Fitness Index and Body Mass Index in Tibetan Children and Adolescents in Different High-Altitude Areas: Based on a Study in Tibet, China. Int J Environ Res Public Health. 19(16):10155. https://doi.org/10.3390/ijerph191610155
21. Zheng, B., Xu, Q., Zhang, J. (2025). Combining HIIT with Small-Sided Soccer Games Enhances Cardiometabolic and Physical Fitness More Than Each Alone in Overweight Youth: A Randomized Controlled Study. J Sports Sci Med. 24(1):104–115. https://doi.org/10.52082/jssm.2025.104
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
