РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У РІЗНІ ПЕРІОДИ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ

Автор(и)

  • А. О. Ногас Національний університет водного господарства та природокористування, Навчально-науковий інститут охорони здоров'я https://orcid.org/0000-0003-1287-9828
  • І. О. Сяська Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0002-6096-1335
  • М. М. Худоб’як Національний університет водного господарства та природокористування, Навчально-науковий інститут охорони здоров'я https://orcid.org/0009-0009-7996-1982

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.5

Ключові слова:

ревматоїдний артрит, фізична терапія, больовий синдром, фізична активність, стан здоров’я, реабілітаційні заходи, якість життя

Анотація

Мета роботи – оцінити ефективність реалізації системи фізичної терапії у різні періоди ревматоїдного артриту. Матеріал: обстежено 188 хворих на ревматоїдний артрит, середній вік яких становив 46 років. Усі хворі були розподілені методом рандомізації на контрольну (n = 92) та основну (n = 96) групи. Хворі контрольної групи проходили фізичну терапію відповідно до рекомендацій нормативного документа МОЗ України. Пацієнти основної групи займалися за запропонованою системою фізичної терапії відповідно до компонентів МКФ з урахуванням періоду захворювання та методологічних підходів до їх застосування. Для визначення ефективності впливу системи фізичної терапії було застосовано шкалу ВАШ, тест Соллермана, Стенфордську анкету оцінки здоров’я. Результати.У динаміці (через 3 та 6 місяців) після фізичної терапії показники виразності болю були статистично значуще (p < 0,05) нижчими у пацієнтів основної групи, ніж у хворих контрольної групи. Так, 78,2 % пацієнтів основної групи відзначили відсутність больових відчуттів, водночас у контрольній групі кількість хворих з відсутністю болю було 67,4 % осіб, що 10,8 % менше, що підтверджує позитивний вплив проведених реабілітаційних заходів для осіб основної групи. Наприкінці дослідження середній показник тесту Соллермана у пацієнтів основної групи збільшився з 65,1 до 70,2 бала, у пацієнтів контрольної групи цей показник був статистично значуще (p < 0,05) меншим – з 61,8 до 65,1 бала.Сумарний показник самооцінки стану здоров’я у хворих на ревматоїдний артрит за Стенфордською анкетою оцінки здоров’я на початку дослідження становив 6,4 бала, що вказує на низьку самооцінку стану їх здоров’я. Через 3 та 6 місяців після фізичної терапії стан здоров’я пацієнтів в обох групах покращився, однак сумарний бал наприкінці дослідження в осіб основної групи став статистично значуще (p < 0,05) кращим і наближеним до показника норми – 1,8 бала, ніж у пацієнтів контрольної групи – 2,9 бала. Висновки. У теоретико-методологічній моделі системи фізичної терапії хворих на ревматоїдний артрит повинно бути використання реабілітаційних заходів на рівні структури та функції, активності й участі за МКФ з урахуванням періоду захворювання та методологічних підходів до їх застосування. Зменшення больового синдрому, покращення фізичної активності, нормалізація стану здоров’я загалом позитивно вплинули на якість життя хворих основної групи, що підтверджує ефективність запропонованої системи фізичної терапії.

Посилання

1. Богдановська Н. М., Бойченко К. Ю. Сучасні стратегії відновлення повсякденної активності при ревматоїдному артриті. Rehabilitation & Recreation. 2023. № 17. С. 23–31. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2 023.17.3.

2. Богдановська Н. В., Блайда І. М. Реа- білітаційні підходи до відновного лікування ревматоїдного артриту на сучасному етапі. Public Health J. 2023. № 4. С. 88–94. https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.2.

3. Єгудіна Є. Д., Трипілка С. А. Ревма- тоїдний артрит з початком у літньому віці – особливості клінічної картини та лікування : системний огляд літератури. Pain, joints, spine. 2024. Vol. 14, № 1. P. 42–51. https://doi.org/10.22141/pjs.14.1.2024.412.

4. Коритко З. І., Гайдук О. А., Базиль- чук О. В. Ефективність фізичної реабілітації в пацієнтів з ревматоїдним артритом. Rehabilitation & Recreation. 2023. № 17. С. 76–84.

5. Ногас А. О. Оцінка функції руки у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті застосування фізичної терапії. Art of Medicine. 2023. № 2 (26). С. 98–103. https://doi.org/10.21802/artm.2023.2.26.98.

6. Ногас А. О. Оцінка стану здоров’я пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті впливу програми фізичної терапії. Public Health Journal. 2023 № 4. С. 58–64. https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.8.

7. Ситник О. А. Опитування пацієнта в діяльності фізичного терапевта : навчально-методичний посібник. Суми : Сумський державний університет, 2023. 72 с.

8. Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/2022.pdf.

9. Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики : наказ Мін-ва охорони здоров’я від 23 вересня 2009 р. № 690. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-09#Text.Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Ревматоїдний артрит». Український ревматол. журнал. 2015. Т. 1, № 59. С. 9–21.

11. Grygus I., Nogas A. Comprehensive analysis of pain syndrome in patients with rheumatoid arthritis. Med. perspekt. 2023. Vol. 28 (1). P. 148–152. https://doi.org/10.2664 1/2307-0404.2023.1.276049.

12. Kennedy N. et al. Feasibility of a physiotherapist-led behaviour change intervention to improve physical activity in people with rheumatoid arthritis. Rural and remote health. 2023. Vol. 23 (1), 8103. https://doi.org/10.22605/RRH8103.

13. Nogas, A., Grygus, I., Hutsman, S., Diachuk, V., Blayda, I.A nalysis of the effectiveness of the developed system of physical therapy for patients with rheumatoid arthritis in terms of daily activity, health status and quality of life. Physical rehabilitation and recreational health technologies. 2024. Vol. 9 (2). P. 90–97. https://doi.org/10.15391/prrht.2024-9(2).07.

14. Nikiphorou E. et al. EULAR recommendations for the implementation of self‐management strategies in patients with inflammatory arthritis. Ann. Rheum. Dis. 2021. Vol. 80. P. 1278–1285.

15. Sieczkowska S.M. et al. Efficacy of home- based physical activity interventions in patients with autoimmune rheumatic diseases : a systematic review and meta-analysis. Semin Arthritis Rheum. 2021. Vol. 51. P. 576–587. https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2021.04.004.

16. Sollerman hand function test. Rehab Measures. Available from: http://www.rehabmeasures.org/Lists/RehabMeasures/PrintView.aspx?ID=1035

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Ногас, А. О., Сяська, І. О., & Худоб’як, М. М. (2025). РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У РІЗНІ ПЕРІОДИ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ. Rehabilitation and Recreation, 19(3), 55–67. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.5

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Схожі статті

<< < 29 30 31 32 33 34 35 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.