РОЗРОБКА ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.17Ключові слова:
здоров’я, рухова активність, якість життя, похилий вік, чоловіки, оздоровчо-рекреаційна програмаАнотація
Вступ. Прогресуючі вікові зміни в організмі, що характеризуються зниженням функцій життєво важливих систем та ослабленням адаптаційно-регуляторних механізмів, значно погіршують якість життя чоловіків похилого віку. Мета статті – обґрунтувати методичні та змістовні особливості побудови програм оздоровчо-рекреаційної рухової активності, спрямованих на покращення фізичного стану чоловіків похилого віку. Результати дослідження. У дослідженні брали участь 39 чоловіків похилого віку, серед яких 19 осіб становили контрольну групу та 20 – експериментальну. Для вирішення мети дослідження застосовувалися такі наукові методи: аналіз вітчизняної та зарубіжної науково-методичної літератури, компаративний аналіз, педагогічні методи дослідження, методи оцінки якості життя, оцінки соматичного здоров’я та методи математичної статистики.На підставі аналізу наявного практичного досвіду, експертних оцінок і результатів констатувального педагогічного експерименту було розроблено експериментальну програму занять. Вона ґрунтувалася на комплексному використанні засобів оздоровчого фітнесу, що дало змогу поєднати вправи різної спрямованості. На основі даних констатувального дослідження, рекомендацій провідних організацій у сфері здоров’язбереження, узагальнення передового практичного досвіду було розроблено програму на основі використання засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності для осіб похилого віку. Програма мала три періоди (підготовчий, базовий і підтримуючий) і передбачала різноманітні засоби, зокрема ранкову гігієнічну гімнастику, дозовану ходьбу, силові, координаційні та на розвиток гнучкості вправи, а також елементи східних оздоровчих систем, масаж і загартовування. Висновки. Педагогічний експеримент, що тривав шість місяців, підтвердив ефективність розробленої програми. Встановлено, що у представників експериментальної групи спостерігалося статистично значуще покращення за всіма шкалами якості життя, тоді як у контрольній групі достовірно покращилися лише показники фізичного функціонування, соціальної активності та ролі емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності.
Посилання
1. Андрєєва О., Дутчак М., Благій О. Теоретичні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності різних груп населення. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2020. № 2. С. 59–66. DOI: 10.32652/tmfvs.2020.
2. Андрєєва О. В., Гакман А. В. Основні напрями оптимізації рекреаційно-оздоровчої діяльності осіб похилого віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2020. № 1 (121). С. 7–10.
3. Балацька Л. В., Гакман А. В., Наконечний А. Ю., Тимчук Л. І. Оздоровчо-рекреаційна рухова активність людей похилого віку в різних країнах світу. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2021. № 7 (138). С. 22–25.
4. Вихляєв Ю. М., Паришкура Ю. В., Томіч Л. М. Потреби і мотивації до рухової діяльності як психофізіологічні чинники фітнесу та рекреації. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2022. № 5 (150). С. 21–24.
5. Гакман А. В. Діагностика самооцінки психічних станів людей похилого віку та їх потреба у активності. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2019. № 11 (119). С. 34–38.
6. Гакман А. В. Теоретико-методичні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності осіб похилого віку : [автореферат]. Київ : НУФВСУ, 2021. 40 с.
7. Гакман А. В., Балацька Л. В., Лясота Т. І. Вплив рекреаційно-оздоровчої діяльності на уповільнення старіння організму. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2016. № 1. С. 91–98.
8. Григус І. М., Хома О. В. Аналіз мотивів та інтересів чоловіків похилого віку до занять оздоровчо-рекреаційною руховою активністю в період карантинних обмежень. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2022. № 14. С. 143–149. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-14(33)-143-14.
9. Григус І. М., Хома О. В. Характеристика фізичної підготовленості чоловіків 60–70- ти років. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2022. № 3 (59). С. 39–48. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2022-03-39-48.
10. Григус І. М., Хома О. В. Оздоровчо-рекреаційна рухова активність у профілактиці хронічних неінфекційних захворювань чоловіків похилого віку в умовах карантинних обмежень. Rehabilitation & Recreation. 2022. № 11. С. 163–172. https://doi.org/10.3278 2/2522-1795.2022.11.19.
11. Дудіцька С., Андрєєва О., Гакман А. Технологія організації рекреаційно-оздоровчої діяльності жінок похилого віку в умовах санаторно-курортних закладів. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2019. № 4. С. 63–67.
12. Дудіцька С., Гакман А., Медвідь А. Сучасні методологічні та організаційні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності у похилому віці. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020. № 6 (126). С. 40–45.
13. Кіндрат П. В., Кіндрат В. К., Семенович С. В. Упровадження національної стратегії з оздоровчої рухової активності: нормативні аспекти. Інноватика у вихованні. 2017. № 2. С. 147–154.
14. Круцевич Т. Ю., Безверхня Г. В. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення : навч. посіб. Київ : Олімп. літ., 2010. 370 с.
15. Михальчук Т. Д., Боднар І. Р. Вплив занять ходьбою на адаптацію, працездатність, соматичне здоров’я і фізичну підготовленість жінок похилого віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури» (фізична культура і спорт). 2019. № 10 (118), 19. С. 101–106.
16. Павлова Ю., Вовканич Л., Виноград- ський Б. Фізична активність людей літнього віку. Фізична активність, здоров’я і спорт. 2010. № 1. С. 62–75.
17. Томенко О. Міжнародний досвід організації проектів та програм зі здоров’язбереження і рухової активності різ- них груп населення. Спортивна наука України. 2014. № 3 (61). С. 12–18.
18. Томенко О., Горюк П., Слобожанінов А. Особливості рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі дозвілля осіб похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2020. № 17. С. 80–84.
19. Хома О. В., Григус І. М. Вплив програми оздоровчо-рекреаційної рухової активності на показники соматичного здоров’я та якості життя чоловіків похилого віку. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2023. № 15. С. 94–104. https://doiorg/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-86-10.
20. Хома О. Характеристика показників фізичного стану чоловіків похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2022. № 27. С. 196–204. https://doi: 10.32626/2309-8 082.2022-27.196-204.
21. Ярославцева А. В. Організаційно-методичні основи занять лікувальною фізичною культурою з людьми похилого віку. Збірник студентських наукових праць. 2020. Вип. 1 (13). С. 255−263.
22. Alkadhi K.A. Exercise as a positive modulator of brain function. Mol Neurobiol. 2018. Vol. 55 (4). P. 3112–3130. https://doi.org/10.1007/s12035-017-0516-4.
23. Choi J.I., Cho Y.H., Kim Y.J., Lee S.Y., Lee J.G., Yi Y.H., Tak Y.J., Hwang H.R., Lee S.H., Park E.J., Lee Y.I., Ra Y.J., Lee S.J. The Relationship of Sitting Time and Physical Activity on the Quality of Life in Elderly People. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. Vol. 18 (4), 1459. https://doi.org/10.3390/ijerph18041459.
24. Gallardo-Alfaro L., Bibiloni Md.M., Mateos D., Ugarriza L., Tur J.A. Leisure-Time Physical Activity and Metabolic Syndrome in Older Adults. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2019. Vol. 16 (18), 3358. https://doi.org/10.3390/ijerph16183358.
25. Ruiz-Montero P.J., Chiva-Bartoll Ó. Evolution of the Ageing Process, Quality of Life and Physical Fitness in Western Countries. J. Phys. Educ. Sport. 2017. Vol. 17. P. 97–100.
