ДИНАМІКА БОЛЮ ТА ІНВАЛІДНОСТІ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ СУХОЖИЛКА НАДОСТЬОВОГО М’ЯЗА ТА ПРОГРЕСИВНОЇ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.4.4Ключові слова:
ротаторна манжета, реабілітація, плечовий суглоб, артроскопічна реконструкція, кінезіотерапіяАнотація
Вступ. Довготривала іммобілізація після хірургічного лікування пошкоджень сухожилка надостьового м’яза викликає негативні біохімічні та морфологічні зміни у сполучній тканині. Мета дослідження – порівняти ефективність прогресивної та класичної програм фізичної терапії після хірургічного лікування пошкоджень сухожилка надостьового м’яза за показниками болю й інвалідності. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 63 пацієнти, які проходили хірургічне лікування та реабілітацію. Індекс болі та інвалідності в плечі (Shoulder Pain and Disability Index, SPADI) оцінювався до операції, через 3 та через 6 місяців після операції. Пацієнти основної групи (ОГ) проходили прогресивну програму фізичної терапії, а контрольної групи (КГ) – класичну. Програми фізичної терапії відрізнялися тривалістю іммобілізації. У КГ іммобілізація плечового суглоба тривала від 4 до 6 тижнів у пов’язці Дезо або з використанням абдукційного бандажа. Програма кінезіотерапії починалася після цього періоду. У пацієнтів ОГ іммобілізація також тривала до 6 тижнів, але абдукційний бандаж використовувався впродовж першого тижня суворої іммобілізації. Надалі захист плечового суглоба забезпечувався косинковою пов’язкою або слінгом. З другого післяопераційного тижня пацієнти знімали фіксуючий слінг для виконання прогресивної програми кінезіотерапії під контролем фізичного терапевта. Результати дослідження. У КГ значення SPADI зменшилося з 73,08 ± 7,47 бала до 39,88 ± 3,12 через 3 місяці та до 10,10 ± 0,49 бала через 6 місяців.Серед пацієнтів ОГ спостерігалося послідовне зниження SPADI з 62,47 ± 19,30 бала до 39,46 ± 13,36 через 3 місяці та 9,83 ± 2,67 бала через 6 місяців. На початку дослідження показники індексу SPADI були достовірно вищими в КГ порівняно з ОГ, що свідчить про гірший вихідний функціональний стан у пацієнтів ОГ (p = 0,003). Через 3 місяці після операції статистично значущих міжгрупових відмінностей не виявлено (p = 0,87). Через 6 місяців показники ОГ були достовірно нижчими, ніж у КГ (p < 0,001). В обох групах динаміка було достовірною. Висновки. Підтверджено високу ефективність прогресивної та класичної програм фізичної терапії. Серед пацієнтів ОГ та КГ відзначено статистично значуще покращення індексу SPADI. Початкові показники були гірші у КГ. Через 3 місяці результати були однаковими у групах. Через 6 місяців ОГ мала статистично кращі результати, що свідчить про переваги прогресивної програми фізичної терапії.
Посилання
1. Веремій А.О., Федоренко С.М. Прогре- сивна програма фізичної терапії у відновленні функції плечового суглоба після хірургічного лікування пошкоджень сухожилка надостьового м’яза. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2025. № 2. С. 167– 173. DOI: 10.32782/spmed.2025.2.23.
2. Півень Ю.М., Ксьонз І.В., Литвин Ю.П., Пелипенко О.В., Павленко С.М. Аналіз операційних втручань при пошкодженнях ротаційної манжети плеча із застосуванням артроскопії. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. 2015. № 4. С. 41–43. DOI: 10.11603/1681-2778.2015.4.5603.
3. Федоренко С., Веремій А., Баннікова Р., Василенко Є., Джевага В. Фізична терапія після хірургічного лікування пошкоджень сухожилка надостьового м’яза: огляд доказових літературних джерел. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2024. № 2. С. 234– 242. DOI: 10.32782/spmed.2024.2.234-242.
4. Audigé L., Aghlmandi S., Grobet C., Sto- janov T., Müller A.M., Felsch Q., Gleich J., Flury M., Scheibel M. Prediction of Shoulder Stiffness After Arthroscopic Rotator Cuff Repair. Am J Sports Med. 2021. Vol. 49 (11). Р. 3030– 3039. DOI: 10.1177/03635465211028980.
5. Breckenridge J.D., McAuley J.H. Shoul- der pain and disability index (SPADI). J Physio- ther. 2011. Vol. 57. Р.197. DOI: 10.1016/S1836-9553(11)70045-5.
6. Chen Y., Meng H., Li Y., Zong H., Yu H., Liu H., Lv S., Huai L. The effect of rehabilitation time on functional recovery after arthroscopic rotator cuff repair: a systematic review and meta-analysis. PeerJ. 2024. Vol. 12. Art. e17395. DOI: 10.7717/peerj.17395.
7. Hu, C. W, Tsai S.L.H., Chen C.H., Tang H.C., Su C.Y., Tischler E.H., Yang Y.C., Chan Y.S., Chiu C.H., Chen A.C.Y. Early versus delayed mobilization for arthroscopic rotator cuff repair (small to large sized tear): a meta-analysis of randomized controlled trials. BMC Muscu- loskelet Disord. 2023. Vol. 24 (1). Р. 938. DOI: 10.1186/s12891-023-07075-5.
8. Duzgun I., Baltaci G., Turgut E., Atay O.A. Effects of slow and accelerated reha- bilitation protocols on range of motion after arthroscopic rotator cuff repair. Acta Orthop Trau- matol Turc. 2014. Vol. 48 (6). Р. 642–648. DOI: 10.3944/AOTT.2014.13.0125.
9. Duzgun I., Baltaci G., Atay O. A. Compa- rison of slow and accelerated rehabilitation pro- tocol after arthroscopic rotator cuff repair: pain and functional activity. Acta Orthop Traumatol Turc. 2011. Vol. 45 (1). Р. 23–33. DOI: 10.3944/aott.2011.2386.
10. Ellenbecker T.S., Bailie D.S., Kibler W.B. Postsurgical Orthopedic Sports Reha- bilitation. Elsevier, 2006. 714 p. DOI: 10.1016/b978-0-323-02702-1.x5001-7.
11. Fedorenko S., Vitomskyi V., Lazarіeva O., Kashuba V., Andrieieva O., Vitomska M., Potop V., Lytvyenko Y. Influence Specificities of the Type of Attitude towards a Disease on Phys- ical Therapy Satisfaction Among the Orthopedic Profile Patients and the Possibilities of Attitude Improvement. Journal of Physical Education and Sport. 2020. Vol. 20 (2). Р. 896–904. DOI: 10.7752/jpes.2020.02128.
12. Fedorenko S.М., Vitomskyi V.V., Lazarіeva О.B., Vitomskа M.V. The results of the analysis of the criteria of therapeutic alli- ance of patients orthopedic profile of outpa- tient physical therapy program. Health, sport, rehabilitation. 2019. Vol. 5 (3). Р. 15–23. DOI: 10.34142/HSR.2019.05.03.02.
13. Karjalainen T.V., Jain N.B., Heikkinen J., Johnston R.V., Page C.M., Buchbinder R. Sur- gery for rotator cuff tears. Cochrane Database Syst Rev. 2019. Vol. 12 (12). CD013502. DOI: 10.1002/14651858.CD013502.
14. Lapner P., Sabri E., Rakhra K., McRae S., Leiter J., Bell K., Macdonald P. A Multicenter Ran- domized Controlled Trial Comparing Single-Row with Double-Row Fixation in Arthroscopic Rota- tor Cuff Repair. J Bone Joint Surg Am. 2012. Vol. 94 (14). Р. 1249–1257. DOI: 10.2106/JBJS.K.00999.
15. Liu H., Zhu Y., Zhou C., Xiang F. Effect of early functional exercise on prognosis after arthroscopic full-thickness rotator cuff repair: A retrospective study. Curr. Probl. Surg. 2025. Vol. 66. Art. 101751. DOI: 10.1016/j.cpsurg.2025.101751.
16. Longo U.G., Risi Ambrogioni L., Ber- ton A., Candela V., Migliorini F., Carnevale A., Schena E., Nazarian A., DeAngelis J., Denaro V. Conservative versus accelerated rehabilitation after rotator cuff repair: a systematic review and meta-analysis. BMC Musculoskelet Disord. 2021. Vol. 22 (1). P. 637. DOI: 10.1186/s12891-021-04397-0.
17. Mazuquin B., Moffatt M., Gill P., Selfe J., Rees J., Drew S., Littlewood C. Effectiveness of early versus delayed rehabilitation following rotator cuff repair: Systematic review and meta-analyses. PLoS One. 2021. Vol. 16 (5). Art. e0252137. DOI: 10.1371/journal.pone.0252137.
18. Plancher K.D., Shanmugam J., Briggs K., Petterson S.C. Diagnosis and Management of Partial Thickness Rotator Cuff Tears: A Comprehensive Review. J Am Acad Orthop Surg. 2021. Vol. 29 (24). P. 1031–1043. DOI: 10.5435/JAAOS-D-20-01092.
19. Rusanov A.P., Vitomskyi V.V., Roi I.V., Borzykh N.O., Vitomskа M.V. Short-term outcomes of home-based and outpatient programs of physical therapy in patients with frozen shoulder and myofascial pain syndrome. Clinical and Preventive Medicine. 2024. Vol. 2. P. 114–124. DOI: 10.31612/2616-4868.2.2024.15.
20. Rusanov A., Vitomskyi V., Roi I., Borzykh N., Klavina A., Vitomskа M., Kobin- skyi O. Dynamics of pain and movement amplitude under the influence of physical therapy programs for patients with adhesive capsulitis and myofascial pain syndrome. Health, Sport, Rehabilitation. 2024. Vol. 10 (4). P. 62–73. DOI: 10.58962/HSR.2024.10.4.62-73.
21. Stephens G., Littlewood C., Foster N.E, Dikomitis L. Rehabilitation following rotator cuff repair: A nested qualitative study explor- ing the perceptions and experiences of participants in a randomised controlled trial. Clin Rehabil. 2021. Vol. 35 (6). P. 911–919. DOI: 10.1177/0269215520984025.
22. Tirefort J., Schwitzguebel A.J., Collin P., Nowak A., Plomb-Holmes C., Lädermann A. Post- operative Mobilization After Superior Rotator Cuff Repair: Sling Versus No Sling: A Randomized Prospective Study. J Bone Joint Surg Am. 2019. Vol. 101 (6). P. 494–503. DOI: 10.2106/JBJS.18.00773.
