ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ У РІЗНИХ ДОМЕНАХ У ЖІНОК ДРУГОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ IPAQ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.4.21Ключові слова:
міжнародний опитувальник фізичної активності, домени, постава, порушення, жінки 36–45 років, оздоровчий фітнесАнотація
Вступ. Дані міжнародних досліджень, що використовували IPAQ для оцінки фізичної активності (ФА), демонструють значну варіабельність показників загальної активності серед жінок другого періоду зрілого віку. Більшість досліджень свідчить про зниження загального рівня ФА після 40 років. Значна частка жінок (зазвичай 20–40 %) належать до категорії «низький» рівень ФА за IPAQ, не досягаючи мінімальних 600 MET-хв/тиждень. Це пояснюється як біологічними факторами (менопауза), так і соціальними змінами (зміна ролей та обов’язків). Симптоми менопаузи, як-от втома, порушення сну, припливи, а також болі в суглобах, виступають прямими фізичними перешкодами для початку активності, змушуючи жінок обирати низькоінтенсивні форми ФА для зменшення дискомфорту.Мета дослідження – оцінити доменну фізичну активність жінок 36–45 років у сферах «робота / навчання» та «переміщення».Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел; соціологічні, методи математичної статистики.Результати. Встановлено, що загальні тижневі енерговитрати на роботі або під час навчання становили 7042,5 MET×хв/тиж у жінок із нормальною поставою, 2947,5 MET×хв/тиж – у групі з круглою спиною і 2539,5 MET×хв/тиж – у групі зі сколіотичною поставою. Таким чином, енерговитрати жінок із нормальною поставою були найвищими, у групі з круглою спиною – на 58 % менші, а у групі зі сколіотичною – на 64 % менші. Перевірка статистичних відмінностей між трьома групами не виявила достовірної різниці (p > 0,05). Проте аналіз медіан і квартилів розподілу підкреслив виразні тенденції: група з нормальною поставою мала стабільно вищі значення ФА й енерговитрат.Навпаки, у разі порушень постави, як-от кругла спина або сколіотична постава, може обмежуватися амплітуда рухів, що призводить до швидшої втоми та потреби в компенсаторних зусиллях. Більшість респонденток здійснювали регулярні поїздки автотранспортом 4 дні на тиждень, тривалістю близько 45 хвилин, хоча для деяких учасниць поїздки були коротшими, а для інших займали кілька годин. Пішохідна активність була систематичною: більшість жінок ходили 5–7 днів на тиждень по 45 хвилин, що входило в щоденну рутину; для деяких це були допоміжні переміщення, для інших – суттєва складова ФА. Відсутність велосипедного компонента спрощує інтерпретацію, оскільки внесок MET для домену «переміщення» фактично відповідає ходьбі. Середні енерговитрати на ходьбу становили 1039,5 MET×хв/тиждень, що практично дорівнює загальним витратам у домені переміщення (1157,7 MET×хв/тиждень). Отже, повсякденна мобільність забезпечує адекватні енергетичні витрати.Висновки. IPAQ – корисний і практично незамінний інструмент для швидких популяційних досліджень і для виявлення трендів у рівнях фізичної активності. Проте її обмеження у валідності проти об’єктивних методів потребують, де це можливо, комбінованого підходу й уважної інтерпретації результатів у контексті воєнних / соціально-економічних обмежень, з якими стикаються жінки другого періоду зрілого віку в Україні.
Посилання
1. Демьохін Д., Асаулюк І. Стан біомеханіки постави та особливості соматометричних показників жінок другого періоду зрілого віку. Спортивний вісник Придніпров’я. 2024. № 1. С. 34–42. https://doi.org/10.32540/2071-1476- 2024-1-034.
2. Кашуба В., Гончарова Н., Носова Н. Біомеханіка просторової організації тіла людини: теоретичні та практичні аспекти Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2020. № 2. С. 67–85.
3. Кашуба В.О., Григус І.М., Руденко Ю.В. Стан просторової організації тіла осіб зрілого віку: виклик сьогодення Influence of physical culture and sports on the formation of an individual healthy lifestyle : Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing. 2023. P. 56–68. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-280-7-3.
4. Кашуба В.О., Самойлюк О. В., Шевчук О. М., Ярмолинський Л.М., Покропивний О.М. Особливості біогеометричного профілю постави жінок першого періоду зрілого віку. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2025. № 1. С. 67–77. https://doi.org/10.32782/spmed.2025.1.10.
5. Arumugam A., Alsaafin N., Shalash R.J., Qadah R.M., Al-Sharman A., Moustafa I.M., Maffulli N. Concurrent validity between self-reported International Physical Activity Questionnaire Short Form and Fibion accelerometer data among young adults in the UAE. European Journal of Medical Research. 2024. Vol. 29. Article 426. https://doi.org/10.1186/s40001-024-01975-5.
6. Bielikova N., Indyka S., Bielikov O. Physical Activity and Quality of Life of Internally Displaced Persons. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society. 2024. Vol. 4 (68). P. 26–31. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2024-04-26-31.
7. Blasco-Peris C., Climent-Paya V., Vetrovsky T., García-Álvarez M.I., Manresa-Rocamora A., Beltrán-Carrillo V.J., Sarabia J.M. International Physical Activity Questionnaire Short Form and accelerometer-assessed physical activity: concurrent validity using six cut-points in HF patients. ESC Heart Failure. 2023. Vol. 11 (1). P. 126–135. https://doi.org/10.1002/ehf2.14514.
8. Cunningham D.J., Ohles J.A. Women and physical fitness. In Women’s Health on the Internet. 2023. P. 85–98. CRC Press. https://doi.org/10.1300/j138v04n02_08.
9. Chen B. Research on the application of marketing strategy of national fitness exercise and dance events in the construction of sports culture based on big data technology. Applied Mathematics and Nonlinear Sciences. Sciendo, 2024. № 9 (1). https://doi.org/10.2478/amns.2023.1.00077.
10. Harvey R., Peper E., Mason L., Joy M. Effect of posture feedback training on health. Appl Psychophysiol Biofeedback. 2020. Vol. 45(2). P. 59–65. http://dx.doi.org/10.1007/s10484-020-09457-0.
11. Hellem T., Dolan H., Parker M., Taylor-Piliae R. The Perspectives and Experiences of Women Who Attend a Mind-Body Dance Fitness Program: A Qualitative Descriptive Study. Journal of Behavioral Health and Psychology. 2023. Vol. 12 (2). https://doi.org/10.33425/2832-4579/23053.
12. Kashuba V., Tomilina Y., Byshevets N., Khrypko I., Stepanenko O., Grygus I., Smoleńska O., Savliuk S. Impact of Pilates on the Intensity of Pain in the Spine of Women of the First Mature age. Physical Education Theory and Methodology. 2020. Vol. 20 (1). P. 12–17. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.1.02.
13. Lazko O., Byshevets N., Kashuba V., Lazakovych Yu., Grygus I., Andreieva N., Skalski D. Prerequisites for the Development of Preventive Measures Against Office Syndrome Among Women of Working Age. Physical Education Theory and Methodology. 2021. Vol. 21 (3). P. 227–234. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.06.
14. Lazko O., Byshevets N., Plyeshakova O., Lazakovych Yu., Kashuba V., Grygus I., Volchinskiy A., Smal J., Yarmolinsky L. Determinants of office syndrome among women of working age. Journal of Physical Education and Sport. Vol. 21 (Suppl. issue 5). P. 2827–2834. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.s5376.
15. Ljubojevic A., Jakovljevic V., Bijelic S., Sarbu I., Tohanean D.I., Albina C., Alexe D.I. The Effects of Zumba Fitness® on Respiratory Function and Body Composition Parameters: An Eight-Week Intervention in Healthy Inactive Women. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20 (1). Р. 314. https://doi.org/10.3390/ijerph20010314.
16. Medina C., Monge A., Denova-Gutiérrez E., López-Ridaura R., Barquera, S., Romieu I., & Lajous M. Validity and reliability of the International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) long-form in a subsample of female Mexican teachers. Salud Pública de México. 2022. Vol. 64. P. 57–65. https://doi.org/10.21149/12889.
17. Meh K., Sember V., Sorić M., Vähä-Ypyä H., Rocha P., & Jurak, G. The dilemma of physical activity questionnaires: Fitter people are less prone to over reporting. PLoS One. 2023. Vol. 18 (8), e0285357. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0285357.
18. Podrihalo O., Podrigalo L., Podavalenko O., Perevoznyk V., Paievskyi V., Sokol K. Use of indices to assess women’s health in wellness fitness. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2024. Vol. 28 (2). P. 132–140. https://doi.org/10.15561/26649837.2024.0207.
19. Reppa C.M., Bogdanis G.C., Stavrou NAM, Psychountaki M. The Effect of Aerobic Fitness on Psychological, Attentional and Physiological Responses during a Tabata High-Intensity Interval Training Session in Healthy Young Women. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20 (2), 1005. https://doi.org/10.3390/ijerph20021005.
20. Roberts-Lewis S.F., White C.M., Ashworth M., & Rose M.R. The validity of the International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) for adults with progressive muscle diseases. Disability and Rehabilitation. Advance online publication. 2021. https://doi.org/10.1080/09638288.2021.1983042.
21. Silva M.M., Santos A.M., Arossi G.A. Body posture and the state of mood in women. Rev Bras Cineantropom Desempenho Hum. 2023. Vol. 25, e95862. https://doi.org/10.1590/1980-0037.2023v25e95862.
22. Tkachova A., Dutchak M., Kashuba V., Goncharova N., Lytvynenko Y., Vako I., Kolos S., Lopatskyi S. Practical implementation of differentiated approach to developing water aerobics classes for early adulthood women with different types of body build. Journal of Physical Education and Sport. 2020. Vol. 20 (S. 1). P. 456–60. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1067.
