ІНСТИТУЦІЙНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ: МЕХАНІЗМИ ТА РЕГУЛЯТОРНА АРХІТЕКТУРА

Анотація

Метою статті є теоретичне обґрунтування та розроблення концептуально-інституційної моделі державного регулювання цифрової трансформації реабілітаційної галузі, що інтегрує нормативно-правові, фінансові та цифрово-інфраструктурні механізми у межах єдиної регуляторної архітектури. Методологічну основу дослідження становлять інституційний, системний і структурно-функціональний підходи. У дослідженні використано методи аналізу нормативно-правових актів у сфері реабілітації та цифровізації охорони здоров’я, порівняльного аналізу міжнародних регуляторних підходів у сфері цифрового здоров’я, а також метод концептуального моделювання для формування інституційної моделі державного регулювання.

У результаті дослідження виявлено інституційну фрагментацію державного регулювання цифрової трансформації реабілітаційної галузі, що проявляється у розмежованому функціонуванні нормативно-правового, фінансового та цифрово-інфраструктурного контурів управління. Встановлено, що відсутність узгодженого механізму інтеграції між цими складовими знижує ефективність впровадження цифрових реабілітаційних сервісів, ускладнює координацію між рівнями управління та обмежує можливості використання аналітичних даних у процесі прийняття управлінських рішень. Розроблено концептуально-інституційну трирівневу модель державного регулювання цифрової трансформації реабілітаційної галузі, що структурує систему суб’єктів управління на стратегічному, координаційно-інфраструктурному та операційному рівнях і формує інтегрований управлінський цикл взаємодії нормативних рішень, цифрової інфраструктури та фінансових механізмів. Модель передбачає синхронізацію правового регулювання, цифрових платформ і механізмів фінансування на основі використання даних, а також упровадження механізму адаптивного регуляторного коригування, що забезпечує узгодження регуляторних рішень із результатами функціонування цифрової інфраструктури реабілітаційної галузі.

У висновках обґрунтовано, що впровадження запропонованої інституційної моделі дозволяє забезпечити перехід від фрагментарного державного регулювання до інтегрованої цифрової інституційної системи управління реабілітаційною галуззю, підвищити прозорість використання фінансових ресурсів, покращити координацію між суб’єктами управління та створити передумови для розвитку телереабілітаційних і аналітичних цифрових сервісів у системі охорони здоров’я.