ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВАЛІДИЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ В СПОРТИВНІЙ МЕДИЦИНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2026.20.1.13Ключові слова:
спортивна медицина, термінологія та понятійний апарат, організація досліджень, треновані спортсмени, морфометрична оцінкаАнотація
Вступ. Спортивна медицина відіграє важливу роль у збереженні здоров’я спортсменів і досягненні високих спортивних результатів, що зумовлює підвищені вимоги до науково-методичного забезпечення тренувального процесу та відновлення. Водночас у вітчизняній спортивній медицині зберігається термінологічна невизначеність і методологічні проблеми, зокрема недостатнє врахування характеристик досліджуваного контингенту, що ускладнює інтерпретацію результатів і може призводити до хибних висновків.
Мета – виявлення та аналіз термінологічних і методологічних невідповідностей у вітчизняних наукових публікаціях зі спортивної медицини для стандартизації досліджень та підвищення порівнянності їх результатів.
Матеріал і методи. За даними пошуку та аналізу наукових публікацій зі спортивної медицини у вітчизняних та закордонних рецензованих журналах, а також у спеціальній, науковій та спортивно-медичній літературі за період з 1966 до 2025 років проведено критичний аналіз проблемних питань, пов’язаних з використанням деяких специфічних термінів в спортивній медицині, дослідженнями спортсменів категорії Masters, а також з оцінкою морфометричних параметрів. Пошук та аналіз передбачав використання понять «треновані» або «нетреновані», «успішні» або «неуспішні» спортсмени; поняття «спринтер»; рандомізацію досліджень серед спортсменів-ветеранів; використання морфометричних параметрів.
Результати. Виявлено системні термінологічні невідповідності у вітчизняних публікаціях зі спортивної медицини. Встановлено некоректне використання терміна «нетреновані особи» для осіб, які не займаються спортом; обґрунтовано доцільність застосування цього терміна виключно до спортсменів у стані розтренованості, натомість для контрольних груп рекомендовано термін «особи, які не займаються спортом». Дихотомічна класифікація спортсменів як «успішних» чи «неуспішних» визнана методологічно недостатньою, оскільки не враховує багатофакторність спортивної результативності та потребує оцінювання змагальних показників протягом тренувальних періодів. Визначення «елітного» спортсмена характеризується відсутністю міжнародно стандартизованих критеріїв, що ускладнює порівняння результатів досліджень. У дослідженнях спортсменів-ветеранів підкреслено необхідність коректного формування груп порівняння з урахуванням виду спорту, статі, кваліфікації, дистанції та вагової категорії. Встановлено відсутність уніфікованого визначення «спринтера»; порівняння між спринтерами різних видів спорту вимагають врахування тривалості змагання та домінуючих метаболічних систем. Виявлено суттєві обмеження традиційних антропометричних індексів (Кетле, Пін’є) для оцінки фізичного розвитку спортсменів через їхню неспроможність враховувати специфічний для виду спорту склад тіла та високу м'язову масу.
Висновки. У роботі акцентовано увагу та вказані напрямки вирішення деяких проблемних питань з використання термінології, понятійного апарату та організації досліджень у спортивній медицині.
Посилання
1. Abramov, V.V., & Smyrnova, O.L. (2014). Fizychna reabilitatsiya, sportyvna medytsyna. Zhurfond [in Ukrainian].
2. Bohdanovska, N.V., Symonik, A.V., Korkach, Yu.P., & Sahach, V.F. (2018). Intensyvnist okysnoho metabolizmu ta produktsii oksydu azotu u studentok za umov adaptatsii funktsionalnykh system do fizychnykh navantazhen [Intensity of oxidative metabolism and nitric oxide production in female students under conditions of functional system adaptation to physical loads]. Fiziolohichnyy zhurnal, 64(5), 32–40. [in Ukrainian].
3. Denysovets, T.M., & Kvak, O.V. (2020). Biolohichni aspekty fizychnoho vykhovannya: Navchalʹno-metodychnyy posibnyk. Simon [in Ukrainian].
4. Dorofeyeva, O.Ye. (2016). Kompleksna otsinka ta korektsiya funktsionalʹnoho stanu i rezervnykh mozhlyvostey orhanizmu sportsmeniv [Comprehensive assessment and correction of the functional state and reserve capacities of the athletes' organism]. Sportyvna medytsyna i fizychna reabilitatsiya (Sports Medicine and Physical Rehabilitation), (2), 25–30. [in Ukrainian].
5. Dorofeyeva, O.Ye., & Yarymbash, K.S. (2016). Porivnyal’nyy analiz rivnya spetsialʹnoyi fizychnoyi pidhotovlenosti kvalifikovanykh plavchykh v zalezhnosti vid spetsializatsiyi [Comparative analysis of the level of special physical preparedness of qualified swimmers depending on specialization]. Naukovyy chasopys Natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriya 15: Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoyi kulʹtury (fizychna kulʹtura i sport), 10, 34–38. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2016_10_11 [in Ukrainian].
6. Ivashchenko, O.V. (2014). Osoblyvosti funktsionalnoi, koordynatsiinoi y sylovoi pidhotovlenosti yunakiv 9–11 klasiv [Peculiarities of motor and functional preparedness of 9-11 grade boys]. Teoriia ta metodyka fizychnoho vykhovannia, (1), 24–33. https://doi.org/10.17309/tmfv.2014.1.1042 [in Ukrainian].
7. Kolosova, O.V. (2016). Vzayemozv’yazok zmin N-refleksu kambalovydnoho m’yazu lyudyny, vyklykanykh stomlennyam, ta rivnya adaptatsiyi do fizychnoho navantazhennya [Interrelation between changes in the H-reflex of the human soleus muscle caused by fatigue, and the level of adaptation to physical load]. Visnyk Cherkasʹkoho universytetu, (1), 59–66. [in Ukrainian]
8. Kostyukevych, V.M. (2007). Teoriya i metodyka trenuvannya sportsmeniv vysokoyi kvalifikatsiyi: Navchal’nyy posibnyk. Planer [in Ukrainian].
9. Kostyukevych, V.M., Shynkaruk, O.A., Voronova, V.I., & Borysova, O.V. (2017). Osnovy naukovo-doslidnoyi roboty zdobuvachiv vyshchoyi osvity za stupenyamy mahistra ta doktora filosofiyi (spetsial’nist’: 017 Fizychna kulʹtura i sport): Navchal’nyy posibnyk [Fundamentals of scientific research work of higher education seekers for master's and doctor of philosophy degrees (specialty: 017 Physical culture and sport): Study guide] (V. M. Kostyukevych & O. A. Shynkaruk, Eds.). Kyiv [in Ukrainian].
10. Malyuga, S.S., Lukyantseva, H.V., & Bakunovsky, O.M. (2022). Features of changes in the work of the heart and central hemodynamics during the period of early recovery after stato-dynamic physical exercise. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny, 3(166), 482–491. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2022-3-166-482-491 [in Ukrainian].
11. Manolaki, V., Potop, V., Chernozub, A., Al’oshyna, A., Syvokhov, E., & Abramov, K. (2023). Suchasni mekhanizmy pidvyshchennya profesiynoyi diyalʹnosti treneriv iz sylovoho fitnesu [Modern mechanisms for improving the professional activity of strength fitness coaches]. Fizychnye vykhovannya, sport i kulʹtura zdorovʺya u suchasnomu suspilʹstvi, 1(61), 14–22. [in Ukrainian].
12. Mykhalyuk, Ye.L. (2018). Aktualʹni pytannya sportyvnoyi medytsyny (Ch. II) [Topical issues of sports medicine (Pt. II)]. Odesa [in Ukrainian].
13. Mykhalyuk, Ye.L., & Horokhovskyi, Ye.Yu. (2024). Funktsionalʹnyy stan plavtsiv vysokoyi kvalifikatsiyi za umov dyferentsiyovanoyi sportyvnoyi pidhotovky [Functional state of elite swimmers under conditions of differentiated sports preparation]. Sportyvna medytsyna, fizychna terapiya ta erhoterapiya, (1), 40–48. [in Ukrainian].
14. Radziyevsʹkyy, P.O., Zakusylo, M.P., Dyba, T.H., et al. (2001). Zmina stanu dykhannya, aerobnoyi produktyvnosti ta pratsezdatnosti v protsesi bahatorichnoyi sportyvnoyi pidhotovky [Change in the state of respiration, aerobic productivity and work capacity in the process of long-term sports training]. Naukovi zapysky NaUKMA. Biolohiya ta ekolohiya, 19, 51–54. [in Ukrainian].
15. Rusanova, O. (2020). Predictory ta determinanty zmahalʹnoyi diyalʹnosti sportsmeniv u vesluvanni [Predictors and determinants of competitive activity of athletes in rowing]. Teoriya i metodyka fizychnoho vykhovannya i sportu, 4, 34–42. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.34–42 [in Ukrainian].
16. Svystun, Yu.D., Laptiev, O.P., Poliyevsʹkyy, S.O., & Shavelʹ, Kh.Ye. (2012). Hihiyena sportu: Posibnyk dlya stud. VNZ III-IV rivnya akredytatsiyi u haluzi fiz. vykhovannya i sportu. NFV «Ukrayins’ki tekhnolohiyi» [in Ukrainian].
17. Symonik, A.V. (2017). Rol’ oksydatyvno-nitratyvnoho stresu v protsesi adaptatsiyi do fizychnykh navantazhenʹ [The role of oxidative-nitrative stress in the process of adaptation to physical loads] [Doctoral dissertation, Zaporizhzhia] [in Ukrainian].
18. Sokrut, V.M. (Ed.). (2013). Sportyvna medytsyna: Pidruchnyk dlya studentiv ta likariv. Kashtan [in Ukrainian].
19. Filippov, M.M., Il’yin, V.M., & Pastukhova, V.A. (2023). Fiziolohichna kharakterystyka umov, shcho zabezpechuyutʹ maksimalʹne spozhyvannya kysnyu [Physiological characteristics of conditions that ensure maximum oxygen consumption]. In Adaptatsiyni ta psykhofiziolohichni problemy fizychnoyi kulʹtury i sportu (pp. 189–190). [in Ukrainian].
20. Chernozub, A.A. (2016). Bezpechni ta krytychni rivni fizychnykh navantazhen dlya trenovanykh ta netrenovanykh osib v umovakh m’yazovoyi diyalʹnosti sylovoyi spryamovanosti [Safe and critical levels of physical loads for trained and untrained individuals in conditions of strength-oriented muscle activity]. Fiziolohichnyy zhurnal, 62(2), 110–117. [in Ukrainian].
21. Yushevych, N.V., & Koshovetsʹ, V.I. (2021). Fiziolohichni determinanty lyzhnykiv-honshchykiv u sprinti [Physiological determinants of cross-country skiers in sprint]. Osnovy pobudovy trenuvalʹnoho protsesu v tsyklichnykh ta ekstremalʹnykh vydakh sportu, (5), 73–80. [in Ukrainian].
22. Bube, H., Feck, G., Stubler, H., & Trogsch, F. (1966). Tests in der sport-praxis. Berlin.
23. Chiesi, D. R. (1997). Personal characteristics of beginning, intermediate, and advanced sport performers [Master's thesis, State University of New York, College at Brockport]. SUNY Open Access Repository. https://knzl.suny.edu/handle/20.500.12648/4873
24. Colan, S.D., Sanders, S.P., & Borow, K.M. (1987). Physiologic hypertrophy: Effects on left ventricular systolic mechanics in athletes. Journal of the American College of Cardiology, 9(4), 776–783. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(87)80232-2
25. Currie, K.D., Coates, A.M., Slysz, J.T., Aubry, R.L., Whinton, A.K., Mountjoy, M.L., Millar, P.J., & Burr, J.F. (2018). Left ventricular structure and function in elite swimmers and runners. Frontiers in Physiology, 9, 1–9. https://doi.org/10.3389/fphys.2018.01700
26. Fernández-Río, J., Cecchini, J.A., Méndez-Giménez, A., Terrados, N., & García, M. (2018). Understanding olympic champions and their achievement goal orientation, dominance and pursuit and motivational regulations: A case study. Psicothema, 30(1), 46–52. https://doi.org/10.7334/psicothema2017.302
27. Lorenz, D.S., Reiman, M.P., Lehecka, B.J., & Naylor, A. (2013). What performance characteristics determine elite versus nonelite athletes in the same sport? Sports Health, 5(6), 542–547. https://doi.org/10.1177/1941738113479763
28. McAuley, A., Baker, J., & Kelly, A. (2021). Defining «elite» status in sport: From chaos to clarity. German Journal of Exercise and Sport Research, 52, 263–270. https://doi.org/10.1007/s12662-021-00737-3
29. Mckay, A., Stellingwerff, T., Smith, E., Martin, D., Mujika, I., Goosey-Tolfrey, V., Sheppard, J., & Burke, L. (2021). Defining training and performance caliber: A participant classification framework. International Journal of Sports Physiology and Performance, 17, 1–15. https://doi.org/10.1123/ijspp.2021-0451
30. Mikhalyuk, E., & Gunina, L. (2017). Functional state of autonomic nervous system, central hemodynamics, and physical work capacity in former track and field athletes. Sporto Mokslas (Sports Science), 2(88), 55–61.
31. Mykhaliuk, Y., Horokhovskyi, Y., Bosenko, A., Bazylchuk, O., & Orlyk, N. (2024). Occurrence of dystonic-type response to physical stress in soccer players. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies, 9(1), 3–11. https://doi.org/10.15391/prrht.2024-9(1).01
32. Mykhaliuk, Y.L., Syvolap, V.V., & Horokhovskyi, Y.Y. (2022). Autonomic support of central hemodynamics and physical working capacity in female swimmers and runners in a one-year training cycle. Zaporizhzhya Medical Journal, 24(1), 44–48. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.1.244838
33. Nuttall, F.Q. (2015). Body mass index: Obesity, BMI, and health: A critical review. Nutrition Today, 50(3), 117–128. https://doi.org/10.1097/NT.0000000000000092
