INTENSITY OF TRAINING LOADS IN THE PROCESS OF IMPROVING MOVEMENT QUALITIES AND FUNCTIONAL STATUS OF ATHLETES-SPRINTERS
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.24Keywords:
sprinter runners, intensive training loads, functional status, coordination, motor qualitiesAbstract
The study presents an investigation into the impact of intensive training loads on the functional state of the body and the coordination capabilities of sprinting technique among athletes with varying sports qualification levels. The mechanisms by which intensive loads contribute to the improvement of speed-strength characteristics and the maintenance of running technique, even under conditions of significant fatigue, are examined. The aim of the research is to determine the impact of intensive loads on the functional state, running stride stability, and the coordination of muscular activity of sprinters with various qualifications. Materials and methods. The study involved 14 athletes aged 19–23, divided into two groups: highly qualified and qualified athletes-sprinters. The athletes performed repeated sprints at distances of 100 and 300 meters in series with short rest intervals, allowing for the assessment of running stride stability under load. Key kinematic characteristics of the running stride, Stange and Genchi tests, as well as the Illinois Agility Test, were evaluated. Results. The implemented model of intensive training loads positively affected specific endurance and running technique, especially in highly qualified sprinters. In the first group (Master of Sport), running stride stability increased by 5,8%, while in the second group (Candidate for Master of Sport) it increased by 4,9%. Stride length increased by 2,8 and 1,5%, respectively, and stride frequency improved by 4,2% in the first group and 1,9% in the second (р > 0,05). Improvement in adaptation to pace change reached 37,5% in the first group and 18,2% in the second. Stange test results increased by 15,4% in the first group and by 7,0% in the second, while Genchi test results rose by 32,2 and 10,1%, respectively. Heart rate after exercise decreased by 28,8% in the first group and by 26,0% in the second, with heart rate recovery time reduced by 7,9 and 5,4%, respectively (р < 0,05). Conclusions. Based on the experimental data obtained, it was found that intensive training loads serve as an effective means of improving coordination abilities, speed-strength qualities, and specific endurance of sprinters. They can also be used to optimize training programs and assess the dynamics of short-distance running.
References
1. Антомонов М., Коробейніков Г., Хмельницька І., Харковлюк-Балакіна Н. Математичні методи оброблення та моделювання результатів експериментальних досліджень : навчальний посібник. Київ : Олімпійська література, 2021. 261 с.
2. Бабак С. Фізіологічні та біохімічні механізми розвитку втоми при фізичних навантаженнях. Вісник Національного університету оборони України. 2023. № 1 (71). С. 17–24. DOI: 10.33099/2617-6858-23-71-1-17-24.
3. Власенко С., Приймак С. Функціональні можливості організму людини при реалізації спортивної діяльності. Наукові записки. Педагогічні науки. Кропивницький : Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2023. Вип. 209. С. 144–148. DOI: 10.36550/2415-7988-2022-1-209-144-148.
4. Вовченко І., Гедзюк Д., Стягов Б., Руденко О. Оцінка фізичної підготовленості легкоатлетів-спринтерів. Спортивна наука – 2022 : збірник наукових праць VІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. Житомир : ЖДУ імені І. Франка, 2022. С. 11–17.
5. Волкова Я. Сучасні методи оцінки стомлення. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2020. № 4 (78). С. 30–36. DOI: 10.15391/snsv.2020-4.005.
6. Го Пенчен, Кун Сянлінь, Довгодько Н., Дяченко А., Го Женхао. Системний підхід до організації функціональної підготовки спортсменів високого класу. Спортивна наука та здоров’я людини. 2022. № 1 (7). С. 28–46. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2022.13.
7. Гузар В., Стрикаленко Є., Шалар О., Андрєєва Р. Ефективність використання допоміжного обладнання у швидкісно-силовій підготовці легкоатлетів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)». 2022. Вип. 1 (145). С. 39–43. DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2022.1(145).10.
8. Деревенець С., Літовченко В. Адаптація спортсменів до виконання специфічних спортивних навантажень. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15 «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)». 2023. Вип. 2 (160). С. 94–101. DOI: 10.31392/NPU-nc.series15.2023.02(160).20.
9. Довгодько Н., Дяченко А. Формування спеціалізованої спрямованості функціональної підготовки спортсменів високого класу. Молодь та олімпійський рух : збірник тез доповідей XV Міжнародної конференції молодих вчених. Київ, 2022. С. 52–53.
10. Олешко Т., Атаман Ю., Олешко О., Петренко Н., Старченко А. Реакція гемодинаміки у спортсменів легкоатлетів різного рівня фізичної працездатності при виконанні субмаксимального тесту PWC 170. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2023. № 1 (81). С. 98–104. DOI: 10.31718/2077.
11. Платонов В. Сучасна система спортивного тренування. Київ : Перша друкарня, 2021. 672 с.
12. Полулященко Т., Павлов Р. Особливості структури багаторічного тренування легкоатлетів із бігу на короткі дистанції. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2023. № 1 (355). С. 147–153. https://doi.org/10.12958/2227-2844-2023-1(355)-147-153.
13. Пугач Я., Пащенко Н., Ляхова Т. Оперативні методи оцінки поточного функціонального стану спортсмена в системі тренувального процесу. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2020. № 6 (80). С. 73–80. DOI: 10.15391/snsv.2020-6.011
14. Akbulut T., Çinar V., Söver C., Karaman M. Investigation of Effects Four-Week Core Training Program on Some Physical Parameters. Gaziantep Üniversitesi Spor Bilimleri Dergisi. 2020. № 5 (1). P. 47–56. DOI: 10.31680/gaunjss.653699.
15. Permatasari Dhita, Hariono Tomoliyus Awan, Prabowo Trisnar Adi. Effect of Weight Training on Increasing 100 Meter Running Speed in Sprinter Athletes Based on Gender. J Adv Sport Phys Edu. 2024. № 7 (1). P. 1–6. DOI: 10.36348/jaspe.2024.v07i01.001.
16. Eizaga Rebollar R., García Palacios M.V. Masters sprinters: Less is more. Scientific Journal of Sport and Performance. 2023. № 2 (3). P. 272–288. DOI: 10.55860/TDFE8017.
17. Fossmo J.E., van den Tillaar R. The Effects of Different Relative Loads in Weight Training on Acceleration and Acceleration from Flying Starts. Sports (basel). 2022. № 10 (10). P. 148. https://doi.org/10.3390/sports10100148.
18. Held S., Speer K., Rappelt L., Wicker P., Donath L. The effectiveness of traditional vs. velocity-based strength training on explosive and maximal strength performance : A network meta-analysis. Front Physiol. 2022. № 13. P. 926972. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.926972.
19. Nurhidayat Akhmad, Azlan Khoirur Rozikin, Eko Sudarmanto, Bima Febriyanto, Haris Nugroho. Effect of the Weight Training Period on the Increase in the 100 Meter Run in Indonesian NPC Athletes. Kinestetik : Jurnal Ilmiah Pendidikan Jasmani. 2022. № 6 (3). P. 440–446. DOI: 10.33369/jk.v6i3.22868.
20. Ozkaya O., Balci G.A., As H., Cabuk R., Norouzi M. Grey Zone: A Gap Between Heavy and Severe Exercise Domain. Journal of Strength and Conditioning Research. 2022. № 36 (1). P. 113–120. DOI: 10.1519/JSC.0000000000003427.
21. Wang Z., Wang J. Effects of Functional Strength Training on Sprinters’ Strength. Revista Brasileira de Medicina Do Esporte. 2023. № 29. P. 234–238. DOI: 10.1590/1517-8692202329012022_0585.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
