ЕФЕКТИВНІСТЬ VR-ТЕРАПІЇ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТРЕНАЖЕРА VRNOW ПРИ ФАНТОМНИХ БОЛЯХ ПІСЛЯ АМПУТАЦІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2026.20.1.6Ключові слова:
ампутація нижньої кінцівки, менеджмент болю, реабілітаційне втручання, функціональне тренування, віртуальна реальність, військовослужбовціАнотація
В умовах воєнного стану в Україні спостерігається зростання частоти травматичних ампутацій, що актуалізує проблему ефективної реабілітації. Військові ампутанти, попри високу мотивацію до повернення до активного та повноцінного життя, часто стикаються з вираженими больовими проявами, зокрема болем у куксі та фантомним болем. Інтенсивність і хронізація больового синдрому можуть суттєво обмежувати фізичну активність, ускладнювати опанування протеза та негативно впливати на психоемоційний стан. У цьому контексті ефективний менеджмент болю є ключовою умовою успішної реабілітації, оскільки саме зменшення больових відчуттів створює підґрунтя для відновлення функціональності та повернення до максимально активного способу життя. Дзеркальна терапія демонструє обмежену клінічну результативність і має низку анатомічних та мотиваційних бар’єрів. Віртуальна реальність розглядається як альтернативний метод сенсомоторної реінтеграції, що забезпечує розширений зворотний зв’язок і підвищує комплаєнс. Дослідження ефективності VR-терапії є обґрунтованим і своєчасним напрямом сучасної реабілітології.
Мета дослідження полягає у доведенні ефективності VR-терапії із використанням тренажера VRNOW при фантомних болях у пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки.
Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базі ТОВ «Медичний центр «Шлях до здоровʼя» у період 2024/2025 років. Воно складалося з двох курсів по 14 днів. У дослідженні взяли участь 36 пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки, які перебували на третьому «допротезна реабілітація» та четвертому «протезування» етапах реабілітації. Середній вік чоловіків становив 41,2±8 років. Частка військових після ампутації складала 100% (n=36). Серед них транстібіальний рівень ампутації виконано у 63,9% (n=23) пацієнтів, а трансфеморальний – 36,1% (n=13). Для оцінки динаміки фантомного болю та якості життя використано шкалу PSPQ, опитувальник SF-36 та щоденник болю. VR-терапія із використанням тренажера VRNOW застосовувалася 2 рази на день по 20-30 хв занять на ІІІ етапі реабілітації та 35-45 хв на ІV етапі реабілітації і передбачала індивідуалізований підбір віртуальних завдань.
Результати дослідження. Проведена VR-терапія дозволила досягти клінічно значущих змін різних проявів болю. За шкалою PSPQ у контексті показника NRS скоротилася кількість пацієнтів із помірним болем у куксі з 22 до 6 осіб, а 33,3% осіб (n=12) відзначили повну відсутність болю (середній показник склав 1,83±0,28 балів (р≤0,001). Відзначено значне зменшення пацієнтів (з 30 до 8 осіб) із постійним фантомним болем, а у 44,4% осіб (n=16) біль повністю зник (середній показник склав 1,44±0,28 балів (р≤0,001). Також спостерігалося помітне зменшення (з 28 до 6 осіб) постійних фантомних відчуттів у пацієнтів та зникнення нав’язливих проявів. Відбулося статистично значуще покращення більшості показників за опитувальником SF-36, де найбільший приріст відзначено за шкалою болю (BP +28,4 бали; р≤0,001), що підтверджує чіткий анальгетичний ефект. Приріст загального індексу якості життя (GHI +12,0 балів; р≤0,01) відображає клінічно значущий перехід до вищого рівня функціонування.
Висновки. Застосування VR-терапії із використанням тренажера VRNOW для пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки сприяє зменшенню болю у куксі, фантомного болю та фантомних відчуттів шляхом поетапної сенсомоторної стимуляції й відновлення нейронних зв’язків. На ІІІ етапі (допротезна реабілітація) використання режиму Virtual Limb, ізометричних вправ і віртуальної взаємодії з об’єктами допомагає сформувати контрольований візуально-моторний зворотній зв’язок. Завдяки цьому знижується інтенсивність болю, фантомних відчуттів і нормалізується сприйняття втраченої кінцівки. На IV етапі (протезування) акцент переноситься на відновлення пропріорецепції, симетрії ходи та динамічного балансу, що в сукупності підвищує функціональну спроможність і якість життя пацієнтів після ампутації нижньої кінцівки.
Посилання
1. Bochkova, N., Petsenko, N., & Satanovska, K. (2024). Osoblyvosti fizychnoi reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv pry amputatsii nyzhnikh kintsivok [Features of physical rehabilitation of servicemen with lower limb amputation]. Naukovyi chasopys Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova, 3(176), 127–131. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.3K(176).27 [in Ukrainian].
2. Brazhaniuk, A., & Serman, S. (2025). Vplyv i komponenty doproteznoi reabilitatsii patsiientiv pislia amputatsii nyzhnikh kintsivok [Impact and components of pre-prosthetic rehabilitation of patients after lower limb amputation]. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 1(1), 176–182. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).23 [in Ukrainian].
3. Matiash, M.M. (2023). Medyko-psykholohichna reabilitatsiia viiskovosluzhbovtsiv v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny: etnopsykholohichnyi dyskurs, natsionalni perspektyvy hromadskoho zdorovia [Medical and psychological rehabilitation of servicemen in the conditions of the Russian-Ukrainian war: ethnopsychological discourse, national public health perspectives]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 1(153), 6–9. https://doi.org/10.32782/2311-8458/2025-1-4 [in Ukrainian].
4. Merzlikina, O.A., Triasun, Yu.R., & Kovalenchenko, V.F. (2024). Prohrama fizkulturno-sportyvnoi reabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv pislia amputatsii nyzhnikh kintsivok u reabilitatsiinomu tsentri [Program of physical culture and sports rehabilitation of servicemen after lower limb amputation in a rehabilitation center]. Naukovyi chasopys Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova, 3K(176), 326–330. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.3K(176).71 [in Ukrainian].
5. Nikanorov, O., & Krykunov, O. (2023). Osoblyvosti fizychnoi terapii viiskovosluzhbovtsiv z amputatsiieiu nyzhnikh kintsivok [Features of physical therapy of servicemen with lower limb amputation]. Sportyvna medytsyna, fizychna terapiia ta erhoterapiia, (2), 84–87. https://doi.org/10.32652/spmed.2023.2.84-87 [in Ukrainian].
6. Odynets, T., Bielov, Ye., & Vaniuk, O. (2023). Fizychna terapiia viiskovosluzhbovtsiv pislia amputatsii [Physical therapy of servicemen after amputation]. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 4, 46–49. https://doi.org/10.31891/pcs.2023.4.6 [in Ukrainian].
7. Yanchynskyi, O., Lapyshchak, I., Budzyn, V., & Zharska, N. (2025). Spetsyfika reabilitatsii osib pislia amputatsii nyzhnikh kintsivok: ohliad naukovoi literatury v period 2022–2024 rokiv [Specifics of rehabilitation of persons after lower limb amputation: review of scientific literature in 2022–2024]. Fizychna aktyvnist, zdorovia i sport, 1(37), 55–64. https://doi.org/10.32782/2221-1217-2025-1-08 [in Ukrainian].
8. Aldington, D., et al. (2014). A survey of post-amputation pains in serving military personnel. J R Army Med Corps, 160(1), 38–41. https://doi.org/10.1136/jramc-2013-000069
9. Ambron, E., Buxbaum, L.J., & Miller, A. (2021). Virtual Reality Treatment Displaying the Missing Leg Improves Phantom Limb Pain: A Small Clinical Trial. Neurorehabilitation and Neural Repair, 35(12), 1100–1111. https://doi.org/10.1177/15459683211054164
10. Boomgaardt, J., Dastan, K., Chan, T., et al. (2022). An Algorithm Approach to Phantom Limb Pain. Journal of Pain Research, 15, 3349–3367. https://doi.org/10.2147/JPR.S355278
11. Burholt, V., & Nash, P. (2011). Short Form 36 (SF-36) Health Survey Questionnaire: normative data for Wales. Journal of Public Health (Oxford, England), 33(4), 587–603. https://doi.org/10.1093/pubmed/fdr006
12. Chung, S.M., Wang, J.C., Lin, C.R., et al. (2025). Beyond traditional therapies: a network meta-analysis on the treatment efficacy for chronic phantom limb pain. Regional Anesthesia and Pain Medicine, 50(3), 213–224. https://doi.org/10.1136/rapm-2023-105104
13. Chung-Wai Cheung, J., Sze Ki Cheung, D., & Ni, M. (2023). X-reality for phantom limb management for amputees: A systematic review and meta-analysis. Engineered Regeneration, 4(2), 134–151. https://doi.org/10.1016/j.engreg.2023.02.002
14. Eldaly, A.S., Avila, F.R., Torres-Guzman, R.A., et al. (2022). Virtual and Augmented Reality in Management of Phantom Limb Pain: A Systematic Review. HAND, 19(4), 545–554. https://doi.org/10.1177/15589447221130093
15. Flor, H. (2002). Phantom limb pain: characteristics, causes, and treatment. The Lancet Neurology, 1(3), 182–189. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(02)00074-1
16. Hali, K., Manzo, M.A., & Koucheki, R. (2024). Use of virtual reality for the management of phantom limb pain: a systematic review. Disability and Rehabilitation, 46(4), 629–636. https://doi.org/10.1080/09638288.2023.2172222
17. Kaur, A., & Guan, Y. (2018). Phantom limb pain: A literature review. Chinese Journal of Traumatology, 21(6), 366–368. https://doi.org/10.1016/j.cjtee.2018.04.006
18. Keesom, E., Lidström-Holmqvist, K., & Ortiz-Catalan, M. (2025). Reducing phantom limb pain using phantom motor execution enabled by augmented and virtual reality: participants' perspectives on an innovative treatment. Disability and Rehabilitation, 47(12), 3078–3087. https://doi.org/10.1080/09638288.2024.2413179
19. Kuffler, D.P. (2023). Evolving techniques for reducing phantom limb pain. Experimental Biology and Medicine (Maywood), 248(7), 561–572. https://doi.org/10.1177/15353702231168150
20. Lendaro, E., Van der Sluis, C.K., Hermansson, L., et al. (2025). Extended reality used in the treatment of phantom limb pain: a multicenter, double-blind, randomized controlled trial. Pain, 166(3), 571–586. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000003384
21. Liberov, V., & Liberov, K. (2023). Ukrainians who have lost one or more limbs since the start of the war with Russia. The Wall Street Journal. https://www.wsj.com/articles/in-ukraine-a-surge-in-amputations-reveals-the-human-cost-of-russias-war-d0bca320.
22. LoMartire, R., Äng, B.O., Gerdle, B., & Vixner, L. (2020). Psychometric properties of Short Form-36 Health Survey, EuroQol 5-dimensions, and Hospital Anxiety and Depression Scale in patients with chronic pain. Pain, 161(1), 83–95. https://doi.org/10.1097/j.pain.000000000000170019
23. Ol, H.S., Van Heng, Y., Danielsson, L., & Husum, H. (2018). Mirror therapy for phantom limb and stump pain: a randomized controlled clinical trial in landmine amputees in Cambodia. Scandinavian Journal of Pain, 18(4), 603–610. https://doi.org/10.1515/sjpain-2018-0042
24. Olszak, J., Zalewa, K., Bartoszek, L., et al. (2024). Phantom pain – etiopathogenesis and treatment methods. Journal of Education, Health and Sport, 75, 56000. https://doi.org/10.12775/JEHS.2024.75.56000
25. Protez Hub. (2023). Doslidzhennia haluzi protezuvannia kintsivok v Ukraini. Analiz ta zvit [Research on the limb prosthetics sector in Ukraine. Analysis and report]. Retrieved from https://protezhub.com/blog/doslidzhennya-haluzi-protezuvannya-kintsivok-v-ukrayini-analiz-ta-zvit-protez-hub [in Ukrainian].
26. Rich, T.L., Falbo, K.J., Phelan, H., et al. (2024). Clinician perspectives on postamputation pain assessment and rehabilitation interventions. Prosthetics and Orthotics International, 48(4), 441–447. https://doi.org/10.1097/PXR.0000000000000284
27. Winter, C., Fritsche, K., Karl, A., Huse, E., Larbig, W., Grüsser, S.M., & Flor, H. (2001). Ein strukturiertes Interview zur Erfassung von Phantom- und Stumpfphänomenen nach Amputation [The phantom and stump phenomena interview (PSPI)]. Der Schmerz, 15(3), 172–178. https://doi.org/10.1007/s004820170019
28. Yevchenko, D.O., et al. (2023). The mirror therapy effectiveness as a part of physical rehabilitation program of servicemen after lower limb amputation due to mine-explosive injury. Ukrainian Journal of Military Medicine, 4(4), 60–68. https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.4(4)-060 [in Ukrainian].
29. Ziegler-Graham, K., MacKenzie, E.J., Ephraim, P.L., et al. (2008). Estimating the prevalence of limb loss in the United States: 2005 to 2050. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 89(3), 422–429. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2007.11.005
