DEVELOPMENT AND EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF A HEALTH AND RECREATIONAL PHYSICAL ACTIVITY PROGRAM FOR ELDERLY MEN
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.17Keywords:
health, physical activity, quality of life, old age, men, health and recreation programAbstract
Introduction. Progressive age-related changes in the body, characterized by a decline in the functions of vital systems and a weakening of adaptive and regulatory mechanisms, significantly impair the quality of life of elderly men. The purpose of the article is to substantiate the methodological and substantive features of developing health and recreational physical activity programs aimed at improving the physical condition of elderly men. Research results. Thirty-nine elderly men participated in the study, of whom 19 formed the control group and 20 formed the experimental group. To achieve the aim of the study, the following scientific methods were used: analysis of domestic and foreign scientific and methodological literature, comparative analysis, pedagogical research methods, methods of assessing quality of life, assessment of somatic health, and methods of mathematical statistics. Based on the analysis of existing practical experience, expert assessments, and the results of a pedagogical experiment, an experimental program of classes was developed. It was based on the comprehensive use of health-improving fitness tools, which made it possible to combine exercises of different types. Based on the data of the ascertaining study, recommendations from leading organizations in the field of health preservation, and a generalization of advancedpractical experience, a program was developed based on the use of health and recreational physical activity for older adults. The program had three periods (preparatory, basic, and maintenance) and included variousactivities, such as morning hygiene exercises, measured walking, strength, coordination, and flexibilityexercises, as well as elements of Eastern health systems, massage, and hardening. Conclusions. The six-month pedagogical experiment confirmed the effectiveness of the developed program. It was found that the experimental group showed statistically significant improvements on all quality of life scales, while the control group showed significant improvements only in physical functioning, social activity, and the role of emotional problems in limiting life activity.
References
1. Андрєєва О., Дутчак М., Благій О. Теоретичні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності різних груп населення. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2020. № 2. С. 59–66. DOI: 10.32652/tmfvs.2020.
2. Андрєєва О. В., Гакман А. В. Основні напрями оптимізації рекреаційно-оздоровчої діяльності осіб похилого віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2020. № 1 (121). С. 7–10.
3. Балацька Л. В., Гакман А. В., Наконечний А. Ю., Тимчук Л. І. Оздоровчо-рекреаційна рухова активність людей похилого віку в різних країнах світу. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2021. № 7 (138). С. 22–25.
4. Вихляєв Ю. М., Паришкура Ю. В., Томіч Л. М. Потреби і мотивації до рухової діяльності як психофізіологічні чинники фітнесу та рекреації. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2022. № 5 (150). С. 21–24.
5. Гакман А. В. Діагностика самооцінки психічних станів людей похилого віку та їх потреба у активності. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2019. № 11 (119). С. 34–38.
6. Гакман А. В. Теоретико-методичні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності осіб похилого віку : [автореферат]. Київ : НУФВСУ, 2021. 40 с.
7. Гакман А. В., Балацька Л. В., Лясота Т. І. Вплив рекреаційно-оздоровчої діяльності на уповільнення старіння організму. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2016. № 1. С. 91–98.
8. Григус І. М., Хома О. В. Аналіз мотивів та інтересів чоловіків похилого віку до занять оздоровчо-рекреаційною руховою активністю в період карантинних обмежень. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2022. № 14. С. 143–149. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2022-14(33)-143-14.
9. Григус І. М., Хома О. В. Характеристика фізичної підготовленості чоловіків 60–70- ти років. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2022. № 3 (59). С. 39–48. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2022-03-39-48.
10. Григус І. М., Хома О. В. Оздоровчо-рекреаційна рухова активність у профілактиці хронічних неінфекційних захворювань чоловіків похилого віку в умовах карантинних обмежень. Rehabilitation & Recreation. 2022. № 11. С. 163–172. https://doi.org/10.3278 2/2522-1795.2022.11.19.
11. Дудіцька С., Андрєєва О., Гакман А. Технологія організації рекреаційно-оздоровчої діяльності жінок похилого віку в умовах санаторно-курортних закладів. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2019. № 4. С. 63–67.
12. Дудіцька С., Гакман А., Медвідь А. Сучасні методологічні та організаційні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності у похилому віці. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020. № 6 (126). С. 40–45.
13. Кіндрат П. В., Кіндрат В. К., Семенович С. В. Упровадження національної стратегії з оздоровчої рухової активності: нормативні аспекти. Інноватика у вихованні. 2017. № 2. С. 147–154.
14. Круцевич Т. Ю., Безверхня Г. В. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення : навч. посіб. Київ : Олімп. літ., 2010. 370 с.
15. Михальчук Т. Д., Боднар І. Р. Вплив занять ходьбою на адаптацію, працездатність, соматичне здоров’я і фізичну підготовленість жінок похилого віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури» (фізична культура і спорт). 2019. № 10 (118), 19. С. 101–106.
16. Павлова Ю., Вовканич Л., Виноград- ський Б. Фізична активність людей літнього віку. Фізична активність, здоров’я і спорт. 2010. № 1. С. 62–75.
17. Томенко О. Міжнародний досвід організації проектів та програм зі здоров’язбереження і рухової активності різ- них груп населення. Спортивна наука України. 2014. № 3 (61). С. 12–18.
18. Томенко О., Горюк П., Слобожанінов А. Особливості рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі дозвілля осіб похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2020. № 17. С. 80–84.
19. Хома О. В., Григус І. М. Вплив програми оздоровчо-рекреаційної рухової активності на показники соматичного здоров’я та якості життя чоловіків похилого віку. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2023. № 15. С. 94–104. https://doiorg/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-86-10.
20. Хома О. Характеристика показників фізичного стану чоловіків похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2022. № 27. С. 196–204. https://doi: 10.32626/2309-8 082.2022-27.196-204.
21. Ярославцева А. В. Організаційно-методичні основи занять лікувальною фізичною культурою з людьми похилого віку. Збірник студентських наукових праць. 2020. Вип. 1 (13). С. 255−263.
22. Alkadhi K.A. Exercise as a positive modulator of brain function. Mol Neurobiol. 2018. Vol. 55 (4). P. 3112–3130. https://doi.org/10.1007/s12035-017-0516-4.
23. Choi J.I., Cho Y.H., Kim Y.J., Lee S.Y., Lee J.G., Yi Y.H., Tak Y.J., Hwang H.R., Lee S.H., Park E.J., Lee Y.I., Ra Y.J., Lee S.J. The Relationship of Sitting Time and Physical Activity on the Quality of Life in Elderly People. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. Vol. 18 (4), 1459. https://doi.org/10.3390/ijerph18041459.
24. Gallardo-Alfaro L., Bibiloni Md.M., Mateos D., Ugarriza L., Tur J.A. Leisure-Time Physical Activity and Metabolic Syndrome in Older Adults. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2019. Vol. 16 (18), 3358. https://doi.org/10.3390/ijerph16183358.
25. Ruiz-Montero P.J., Chiva-Bartoll Ó. Evolution of the Ageing Process, Quality of Life and Physical Fitness in Western Countries. J. Phys. Educ. Sport. 2017. Vol. 17. P. 97–100.
