ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КАНАДСЬКОГО ІНСТРУМЕНТА ОЦІНКИ ВИКОНАННЯ ЗАНЯТЬ (СОРМ) У РОЗРОБЦІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПРОГРАМ ДЛЯ ОСІБ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ ІЗ ХРОНІЧНИМ КАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ ПІСЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.3.1Słowa kluczowe:
канадський інструмент оцінки виконання занять (СОРМ), заняттєва активність, ерготерапія, якість життя, індивідуальна реабілітаційна програма, холецистектоміяAbstrakt
Мета – описати досвід застосування Канадського інструмента оцінки виконання занять (СОРМ) у розробці індивідуальних реабілітаційних програм для осіб середнього віку після холецистектомії; визначити динаміку рівня якості життя пацієнтів середнього віку після холецистектомії під впливом розроблених індивідуальних реабілітаційних програм із застосуванням СОРМ.Матеріал. Включено пацієнтів середнього віку віком від 45 до 59 років із хронічним калькульозним холециститом (ХКХ) після холецистектомії (n=40), яким була проведена холецистектомія лапароскопічним способом. Пацієнти основної групи (n=20) отримували реабілітацію за нашою концепцією із використанням біопсихосоціального індивідуального підходу та СОРМ, пацієнти контрольної групи (n=20) отримували загальні рекомендації щодо дієти та рухових режимів. Оцінювали психічний та фізичний компоненти якості життя за допомогою опитувальника SF-12 з метою забезпечення клієнтоорієнтованості у разі встановлення короткострокових цілей у процесі розробки та впровадження індивідуальних реабілітаційних програм, спрямованих на заняттєву активність, застосовували інструмент СОРМ. У статті представлені результати оцінки якості життя на гострому етапі реабілітації (первинне обстеження), в післягострому (через місяць після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЦ)) та довготривалому етапі (через рік після ЛХЦ). Статистичні методи: W-критерій Шапіро-Уілка, обчислювали середнє ( ), стандартне відхилення (S) та стандартну похибку середнього (m); t-критерій Стьюдента, статистично значущими вважали розходження при р<0,05.Результати. Результати опитування якості життя за опитувальником SF-12 у осіб із ХКХ вказують на рівень життя незначно нижче середнього рівня у фізичному та психічному компонентах.Це свідчить про те, що хронічний калькульозний холецистит негативно впливав на ці два важливі фактори якості життя.Аналізуючи динаміку якості життя за опитувальником SF-12, через місяць після ЛХЦ не встановлено статистично значущих (р > 0,05) змін у якості життя у жодній із груп. Результати динаміки якості життя за опитувальником SF-12 у осіб із ХКХ через рік після ЛХЦ вказують на статистично значуще (p<0,05) покращення у представників контрольної групи порівняно з попереднім обстеженням. Результати динаміки якості життя за опитувальником SF-12 у осіб із ХКХ через рік після ЛХЦ вказують на статистично значуще (p < 0,05) покращення у представників основної групи порівняно з попереднім обстеженням та порівняно з контрольною групою через рік, що свідчить про більш позитивну динаміку в якості життя у фізичному та психічному компонентах.Висновки. СОРМ дозволяє врахувати особистісні фактори пацієнтів під час розробки індивідуальних реабілітаційних програм, спрямованих на відновлення заняттєвої активності у осіб після холецистектомії та забезпечити клієнтоцентричність ерготерапевтичного втручання. Застосування СОРМ у осіб після холецистектомії підвищує їхню мотивацію для продовження реабілітації на довготривалих етапах, спрямовує міждисциплінарну роботу на всі сфери якості життя. Встановлено, що використання СОРМ у концепції відновлення якості життя осіб після холецистектомії призводить до покращення його психічного та фізичного компонентів.
Bibliografia
1. Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я». 2020. / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1053-20#Text.
2. Голод Н.Р., Бугаєнко Т.В. Досвід застосування Міжнародної класифікації функціонування в процесі впровадження концепції фізичної реабілітації для осіб після холецистектомії. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 2024. (3), 83–95. https://doi.org/10.29038/2220-74812024-03-83-95.
3. Дячук Д.Д., Мороз Г.З., Гідзинська І.М., Кравченко А.М. Запровадження пацієнт-орієнтованого підходу та удосконалення організації медичної допомоги на сучасному етапі (огляд літератури). Клінічна та профілактична медицина, 2023. 1(23), 67–77. https:// doi.org/10.31612/2616-4868.1(23).2023.10.
4. Лазарєва О.Б., Мангушева О.О., Клавіна А., Енемарк Ларсен А. Актуальність використання канадського інструмента оцінки виконання занять (СОРМ) для клієнтоорієнтованої та заняттєвоспрямованої ерготерапевтичної практики в Україні. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 2025. 1, 210–217. https://doi.org/10.32782/spmed.2025.1.30.
5. Про затвердження Переліку рекомендованих інструментів оцінювання функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я особи : Наказ Міністерства охорони здоров’я України. № 1946, 2024, 20 листопада.
6. Alford V.M., Ewen S., Webb G.R., McGinley J., Brookes A., & Remedios L.J. The use of the International Classification of Functioning, Disability and Health to understand the health and functioning experiences of people with chronic conditions from the person perspective: A systematic review. Disability and Rehabilitation, 2015. 37(8), 655–666. https://doi.org/10.3109/09638288.2014.935875.
7. Awad H., & Alghadir A. Validation of the comprehensive international classification of functioning, disability and health core set for diabetes mellitus: Physical therapists’ perspectives. American Journal of Physical Medicine & Rehabilitation, 2013, 92(11), 968–979. https://doi.org/10.1097/PHM.0b013e31829e74a9.
8. Doig E., Fleming J., Cornwell P.L., & Kuipers P. Qualitative Exploration of a Client-Centered, Goal-Directed Approach to Community-Based Occupational Therapy for Adults with Traumatic Brain Injury. The American Journal of Occupational Therapy, 2009. 63(5), 559–568. https://doi.org/10.5014/ajot.63.5.559.
9. Donnelly C., Leclair L., Hand C., Wener P., & Letts L. Occupational therapy services in primary care: A scoping review. Primary Health Care Research & Development, 2023. 24, e7. https://doi.org/10.1017/S1463423622000123.
10. Enemark Larsen A., Rasmussen B., & Christensen J.R. Enhancing a Client-Centred Practice with the Canadian Occupational Performance Measure. Occupational Therapy International, 2018, 5956301. https://doi.org/10.1155/2018/5956301.
11. Farin E. Patientenorientierung und ICF-Bezug als Herausforderungen für die Ergebnismessung in der Rehabilitation [Patient orientation and ICF reference as challenges for outcome measurement in rehabilitation]. Die Rehabilitation, 2008. 47(2), 67–76. https://doi.org/10.1055/s-2008-1042445.
12. Geyh S., Schwegler U., Peter C., & Müller R. Representing and organizing information to describe the lived experience of health from a personal factors perspective in the light of the International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF): A discussion paper. Disability and Rehabilitation, 2019. 41(14), 1727–1738. https://doi.org/10.1080/09638288.2018.1443793.
13. Golod N. Rehabilitation prognosis for patients after laparoscopic cholecystectomy. In Digital innovations in the socio-economic sphere, 2023, pp. 81–97. The University of Technology in Katowice Press. https://doi.org/10.54264/M024.
14. Golod N., Buhaienko T., Imber V., Kara S., Zastavna O., Prysiazhniuk O., & Kravchuk M. The results of the examination of patients after laparoscopic cholecystectomy in the acute period of rehabilitation using the International Classification of Functioning. Acta Balneologica, 2022. LXIV(3), 224–229. https://doi.org/10.36740/ABAL202203104.
15. Golod N., Buhaienko T., Rusyn L., & Salatenko I. Effectiveness of rehabilitation of elderly people after cholecystectomy in outpatient settings. Reabilitacia ta Rekreacijno- Ozdorovci Tehnologii, 2024. 10(6), 495–502. https://doi.org/10.15391/prrht.2024-9(6).05.
16. Golod N., Churpiy I., Yaniv O., et al. The influence of the application of mineral water on the functional state of the liver of patients after laparoscopic cholecystectomy in the long period of rehabilitation. Acta Balneologica, 2022. LXIV(1), 29–33. https://doi.org/10.36740/ABAL202201106.
17. Grotkamp S., Cibis W., Brüggemann S., Coenen M., Gmünder H.P., Keller K., & Schmitt K. Personal factors classification revisited:A proposal in the light of the biopsychosocial model of the World Health Organization (WHO). The Australian Journal of Rehabilitation Counselling, 2020. 26(2), 73–91. https://doi.org/10.1017/jrc.2020.15.
18. Hackam D.G., Khan N.A., Hemmelgarn B.R., Rabkin S.W., Touyz R.M., Campbell N.R., … Canadian Hypertension Education Program. The 2010 Canadian Hypertension Education Program recommendations for the management of hypertension: Part 2 – Therapy. The Canadian Journal of Cardiology, 2010. 26(5), 249–258. https://doi.org/10.1016/S0828-282X(10)70379-2.
19. Huber J.G., Sillick J., & Skarakis- Doyle E. Personal perception and personal factors: Incorporating health-related quality of life into the International Classification of Functioning, Disability and Health. Disability and Rehabilitation, 2010. 32(23), 1955–1965. https://doi.org/10.3109/09638281003797303.
20. Ingham L., Cooper A., Edwards D., & Purcell C. Value-based outcome evaluation methods used by occupational therapists in primary care: A scoping review. JBI Evidence Synthesis, 2025. 23(1), 108–142. https://doi.org/10.11124/JBIES-23-00183.
21. Karhula M., Saukkonen S., Xiong E., Kinnunen A., Heiskanen T., & Anttila H. ICF personal factors strengthen commitment to person-centered rehabilitation: A scoping review. Frontiers in Rehabilitation Sciences, 2021. 2, 709682. https://doi.org/10.3389/fresc.2021.709682.
22. Khan N.A., McAlister F.A., Rabkin S.W., Padwal R., Feldman R.D., Campbell N.R., … Canadian Hypertension Education Program. The 2006 Canadian Hypertension Education Program recommendations for the management of hypertension: Part II – Therapy. The Canadian Journal of Cardiology, 2006. 22(7), 583–593. https://doi.org/10.1016S0828-282X(06)70280-X.
23. Kirsh B., & Cockburn L. The Canadian Occupational Performance Measure: A tool for recovery-based practice. Psychiatric Rehabilitation Journal, 2009. 32(3), 171–176. https://doi.org/10.2975/32.3.2009.171.176.
24. Larsen A.E., & Law M. Canadian Occupational Performance Measure the state of the art – a review. Scandinavian Journal of Occupational Therapy, 2025. 32(1), 2473045. https://doi.org/10.1080/11038128.2025.2473045.
25. Madden R.H., Dune T., Lukersmith S., Hartley S., Kuipers P., Gargett A., & Llewellyn G. The relevance of the International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) in monitoring and evaluating community- based rehabilitation (CBR). Disability and Rehabilitation, 2014. 36(10), 826–837. https://doi.org/10.3109/09638288.2013.821182.
26. Magasi S., Angell A.M., Papadimitriou C., Ramirez R.D., Ferlin A., Reis J.P., & Wilson T. Inside an occupational therapy-disability community partnership to promote health management: Ethnography of a research collaboration. The American Journal of Occupational Therapy, 2021. 75(4), 7504180050p1–7504180050p12. https://doi.org/10.5014/ajot.2021.045468.
27. Mangusheva O.O., Lazarieva O.B., & Enemark Larsen A. Translation, cross-cultural adaptation and content validation of the Canadian Occupational Performance Measure (COPM) in the Ukrainian language. Medicni Perspektivi, 2025. 30(1), 135–149. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2025.1.325375
28. Mangusheva O., Lazarieva O., & Larsen A.E. Exploring the use of the Canadian Occupational Performance Measure (COPM) in Ukraine: Determining the need. Rehabilitation & Recreation, 2024. 18(3), 32–40. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.3.
29. Nakken N., Janssen D.J.A., van den Bogaart E.H.A., van Vliet M., de Vries G.J., Bootsma G.P., Gronenschild M.H.M., Delbressine J.M.L., Muris J.W.M., Wouters E.F.M., & Spruit M.A. Patient versus proxy‐reported problematic activities of daily life in patients with COPD. Respirology, 2017. 22(2), 307–314. https://doi.org/10.1111/resp.1291.
30. Pollock N. Client-centered assessment. The American Journal of Occupational Therapy, 1993. 47(4), 298–301. https://doi.org/10.5014/ajot.47.4.298.
31. Rouleau S., Dion K., & Korner- Bitensky N. Assessment practices of Canadian occupational therapists working with adults with mental disorders: Les pratiques d’évaluation des ergothérapeutes canadiens travaillant auprès d’adultes atteints de troubles mentaux. Canadian Journal of Occupational Therapy, 2015. 82(3), 181–193. https://doi.org/10.1177/0008417414561857.
32. Scott-Roberts S., & Purcell C. Understanding the functional mobility of adults with developmental coordination disorder (DCD) through the International Classification of Functioning (ICF). Current Developmental Disorders Reports, 2018. 5(1), 26–33. https://doi.org/10.1007/s40474-018-0132-2.
33. Sivan M., Gallagher J., Holt R., Weightman A., Levesley M., & Bhakta B. Investigating the International Classification of Functioning, Disability, and Health (ICF) framework to capture user needs in the concept stage of rehabilitation technology development. Assistive Technology, 2014. 26(3), 164–173. https://doi.org/10.1080/10400435.2013.833559.
34. Tonga E., Düger T., & Karataş M. Effectiveness of Client-Centered Occupational Therapy in Patients with Rheumatoid Arthritis: Exploratory Randomized Controlled Trial. Archives of Rheumatology, 2015. 31(1), 6–13. https://doi.org/10.5606/ ArchRheumatol.2016.5478
35. Tuntland H., Aaslund M., Langeland E., Espehaug B., & Kjeken I. Psychometric properties of the Canadian Occupational Performance Measure in home-dwelling older adults. Journal of Multidisciplinary Healthcare, 2016. Volume 9, 411–423. https://doi.org/10.2147/JMDH.S113727.
36. Vyslysel G., Barker D., & Hubbard I.J. The Canadian Occupational Performance Measure (COPM) as routine practice in community-based rehabilitation: A retrospective chart review. Archives of Rehabilitation Research and Clinical Translation, 2021. 3(3), 100134. https://doi.org/10.1016/j.arrct.2021.100134.
37. World Health Organization. Carbohydrate intake for adults and children: WHO guideline. 2023. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240073593.
38. World Health Organization. Saturated fatty acid and trans-fatty acid intake for adults and children: WHO guideline. World Health Organization. 2023. ISBN 978-92-4-007359-3; ISBN 978-92-4-007360-9
39. Wressle E., Lindstrand J., Neher M., Marcusson J., & Henriksson C. The Canadian Occupational Performance Measure as an outcome measure and team tool in a day treatment programme. Disability and Rehabilitation, 2003. 25(10), 497–506. https://doi.org/10.1080/0963828031000090560.
40. Yun D., & Choi J. Person-centered rehabilitation care and outcomes: A systematic literature review. International Journal of Nursing Studies, 2019. 93, 74–83. https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2019.02.008.
