АДАПТАЦІЙНІ РЕЗЕРВИ СПОРТСМЕНІВ З РІЗНИХ ВИДІВ ЄДИНОБОРСТВ У ПРОЦЕСІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗМАГАНЬ MIXED MARTIAL ARTS
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.4.17Słowa kluczowe:
змішані єдиноборства, адаптаційні резерви, біомаркери крові, тестові навантаження, елітні спортсмениAbstrakt
Мета – вивчити особливості зміни адаптаційних резервів залежно від вихідного рівня резистентності спортсменів різних видів єдиноборств у процесі функціональної підготовки до змагань, використовуючи класичні в Mixed Martial Arts моделі тренувань. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 80 елітних спортсменів з різних видів єдиноборств, які протягом 8 тижнів функціональної підготовки до змагань з ММА використовували задану модель тренувань. Учасників розділено на 4 групи по 20 осіб: кікбоксери, таїландські боксери, борці греко-римського стилю, дзюдоїсти. Оцінювали адаптаційно-компенсаторні реакції організму учасників в умовах тестових навантажень (ТН) № 1 та № 2 на початку та наприкінці дослідження. Основною характеристикою ТН № 1 є створення умов, до яких у спортсменів усіх 4 груп буде низький рівень резистентності. ТН № 2 було направлено на виснаження за 20 с енергетичних резервів за рахунок виконання потужних, коронних елементів для кожного з досліджуваних видів єдиноборств. Для оцінки адаптаційних резервів учасників груп та можливих компенсаторних реакцій, а також зриву адаптації використовували біомаркери крові: креантинфосфокіназа, лактатдегідрогеназа, кортизол, креатинін.Результати. Встановлено, що на початку досліджень вихідний базальний рівень ферментів КФК та ЛДГ у крові перевищує верхні межі референтних значень лише у групах кікбоксерів та дзюдоїстів. Саме у спортсменів цих груп виявили суттєве зниження кортизолу на тлі підвищення КФК та ЛДГ у крові після ТН № 1. У відповідь на ТН № 2 лише в групі дзюдоїстів спостерігаємо зниження параметрів кортизолу, КФК з одночасним підвищенням ЛДГ за верхні межі норми. У групах кікбоксерів та таїландських боксерів у відповідь на ТН № 2 фіксували відсутність зміни активності ЛДГ у крові, що свідчить про реалізацію механізмів короткочасної адаптації. У борців греко-римського стилю у відповідь на такий подразник недостатній рівень резервів креатинфосфату компенсувався накопиченнями м’язового глікогену. Використання протягом 8 тижнів у процесі функціональної підготовки «класичної» в ММА моделі тренувань призвело до базального рівня креатиніну в крові лише у борців греко-римського стилю та дзюдоїстів. Встановлено, що у відповідь на ТН № 1 та № 2 лише у кікбоксерів та таїландських боксерів одночасно підвищувалась активність КФК та ЛДГ у крові.Висновки. Встановлено, що у разі перевищення референтних значень базального рівня КФК та ЛДГ у крові елітних спортсменів у відповідь на нестандартні для ММА навантаження відбувається зрив адаптації. Відповідні зміни пов’язані зі зниження кортизолу в крові на тлі виснаження резервів кретинфосфату та м’язового глікогену у спортсменів не залежно від виду єдиноборств. Виявлені реакції систем організму на стресовий подразник вказують на низький рівень адаптаційних резервів, а також розвиток функціонального перенапруження одночасно у елітних кікбоксерів та дзюдоїстів. Використання «класичної» для ММА моделі тренувань у період функціональної підготовки до змагань ефективно впливає на процеси довготривалої адаптації переважно борців греко-римського стилю та дзюдо. Для підвищення адаптаційних резервів кікбоксерів та таїландських боксерів подібні навантаження є надто малим стресовим подразником, який би вплинув на накопичення запасів креатинфосфату в м’язах.
Bibliografia
1. Athanasiou, N., Bogdanis, G., Mastorakos, G. (2023). Endocrine responses of the stress system to different types of exercise. Rev Endocr Metab Disord. 24(2):251–266. https://doi.org/10.1007/s11154-022-09758-1.
2. Brancaccio, P., Maffulli, N., Limongelli, F. (2007). Creatine kinase monitoring in sport medicine. Br Med Bull. 81–82:209–30. https://doi.org/10.1093/bmb/ldm014.
3. Chycki, J., Krzysztofik, M., Sadowska-Krępa, E., Baron-Kaczmarek, D., Zając, A., Poprzęcki, S., Petr, M. (2024). Acute Hormonal and Inflammatory Responses following Lower and Upper Body Resistance Exercises Performed to Volitional Failure. International Journal of Molecular Sciences. 25(13):7455. https://doi.org/10.3390/ijms25137455.
4. Chernozub, A., Korobeynikov, G., Mytskan, B., Korobeinikova, L., Cynarski, W. (2018). Modelling mixed martial arts power training needs depending on the predominance of the strike or Wrestling fighting style. Ido Movement for Culture. 18(3): 28–36. https://doi.org/10.14589/ido.18.3.5.
5. Chernozub, A., Potop, V., Korobeynikov, G., Timnea, O.C., Dubachinskiy, O., Ikkert, O., Briskin, Y., Boretsky, Y., Korobeynikova, L. (2020). Creatinine is a biochemical marker for assessing how untrained people adapt to fitness training loads. PeerJ. 8:e9137. https://doi.org/10.7717/peerj.9137.
6. Chernozub, A., Manolachi, V., Korobeynikov, G., Potop, V., Sherstiuk, L., Manolachi, V., Mihaila, I. (2022). Criteria for assessing the adaptive changes in mixed martial arts (MMA) athletes of strike fighting style in different training load regimes. PeerJ. 10:e13827. https://doi.org/10.7717/peerj.13827.
7. Finlay, M., Greig, M., Page, R., Bridge, C. (2023). Acute physiological, endocrine, biochemical and performance responses associated with amateur boxing: A systematic review with meta-analysis. European Journal of Sport Science. 23(5):774–788. https://doi.org/10.1080/17461391.2022.2063072.
8. Giboin, L., Gruber, M. (2022). Neuromuscular Fatigue Induced by a Mixed Martial Art Training Protocol. J Strength Cond Res. 36(2):469–477. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003468.
9. Haller, N., Behringer, M., Reichel, T., Wahl, P., Simon, P., Krüger, K., Zimmer, P., Stöggl, T. (2023). Blood-Based Biomarkers for Managing Workload in Athletes: Considerations and Recommendations for Evidence-Based Use of Established Biomarkers. Sports Med. 53(7):1315–1333. https://doi.org/10.1007/s40279-023-01836-x.
10. Hanflink, J., Peacock, C., Sanders, G., Antonio, J. (2025). Performance Metrics of Anaerobic Power in Professional Mixed Martial Arts (MMA) Fighters. J Funct Morphol Kinesiol. 10(3):358. https://doi.org/10.3390/jfmk10030358.
11. Kirk, C., Langan-Evans, C., Clark D., Morton, J. (2021). Quantification of training load distribution in mixed martial arts athletes: A lack of periodisation and load management. PLoS One. 16(5):e0251266. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0251266.
12. Manolachi, V., Chernozub, A., Tsos, A., Potop, V., Kozina, Z., Zoriy, Y., Shtefiuk, I. (2023). Integral method for improving precompetition training of athletes in Mixed Martial Arts. Journal of Physical Education and Sport. 23 (6):1359–1366. https://doi.org/0.7752/jpes.2023.06166.
13. Manolachi, V., Chernozub, A., Tsos, A., Syvokhop, E., Marionda, I., Fedorov, S., Shtefiuk, I., Potop, V. (2023). Modeling the correction system of special kick training in Mixed Martial Arts during selection fights. Journal of Physical Education and Sport. 23 (8):2203–2211. https://doi.org/0.7752/jpes.2023.08252.
14. Martínez, A., Martín, M., González-Gross, M. (2022). Int J Environ Res Public Health. 19(5):3059. https://doi.org/10.3390/ ijerph19053059.
15. Mousavi, E., Sadeghi-Bahmani, D., Khazaie, H., Brühl, A., Stanga, Z., Brand, S. (2023). The Effect of a Modified Mindfulness-Based Stress Reduction (MBSR) Program on Symptoms of Stress and Depression and on Saliva Cortisol and Serum Creatine Kinase among Male Wrestlers. Healthcare (Basel). 11(11):1643. https://doi.org/10.3390/healthcare11111643.
16. Ostapiuk-Karolczuk, J., Dziewiecka, H., Bojsa, P., Cieślicka, M., Zawadka-Kunikowska, M., Wojciech, K., Kasperska, A. (2025). Biochemical and psychological markers of fatigue and recovery in mixed martial arts athletes during strength and conditioning training. Scientific Reports. 15(1):24234. https://doi.org/10.1038/s41598-025-09719-z.
17. Schoenfeld, B., Androulakis-Korakakis, P., Piñero, A., Burke, R., Coleman, M., Mohan, A., Escalante, G., Rukstela, A., Campbell, B., Helms, E. (2023). Alterations in Measures of Body Composition, Neuromuscular Performance, Hormonal Levels, Physiological Adaptations, and Psychometric Outcomes during Preparation for Physique Competition: A Systematic Review of Case Studies. J Funct Morphol Kinesiol. 8(2):59. https://doi.org/10.3390/jfmk8020059.
18. Shtefiuk, I., Tsos, A., Chernozub, A., Aloshyna, A., Marionda, I., Syvokhop, E., Potop, V. (2024). Developing a training strategy for teenage athletes in mixed martial arts for high-level competitions. Journal of Physical Education and Sport. 24 (2):329–337. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.02039
19. Shtefiuk, I., Moseichuk, Y., & Chernozub, A. (2025). Systematization of the recovery of adaptive body reserves in qualified MMA athletes during the short-term period between consecutive competitions. Rehabilitation and Recreation. 19(1): 229–240. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.21.
20. Tota, Ł., Wiecha, S. (2022). Biochemical profile in mixed martial arts athletes. PeerJ. 10:e12708. https://doi.org/10.7717/peerj.12708.
21. Vasconcelos, B., Protzen, G., Galliano, L., Kirk, C., Vecchio, F. (2020). Effects of High-Intensity Interval Training in Combat Sports: A Systematic Review with Meta-Analysis. J Strength Cond Res. 34(3):888–900. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003255.
22. Yue, F., Wang, Y., Yang, H., Zhang, X. (2025). Effects of high-intensity interval training on aerobic and anaerobic capacity in Olympic combat sports: a systematic review and meta-analysis. Front Physiol. 16:1576676. https://doi.org/10.3389/fphys.2025.1576676.
